Гірнича промисловість Киргизстану: відмінності між версіями

== Загальна характеристика ==

== Окремі галузі ==

=== Нафта і газ ===

В К. нафта видобувається з 1901 р, а [[природний газ]] з 1960  р. Експлуатуються родов. Чангир-Ташське, Ізбаскентське, Майлі-Суйське-IV, Майлі-Суйське-III, Чигирчикське, Карагачське, Тогап-Бешкентське, Сузакське. Загальний експлуатац. фонд становить понад 300 свердловин. Осн. обсяг [[нафта|нафти]] добувається глибинно-насосним способом. Родов. розробляються методом штучної підтримки пластового тиску шляхом їх заводнення.

На початку XXI  ст. державна нафтогазова компанія АТ Киргизнефтєгаз (Kyrgyzneftegaz), – — основний продуцент вуглеводнів, – — ідентифікувала 15 нових нафтових і газових полів у південному Киргизстані з резервами 1.6  млн т [[нафта|нафти]] і 4.9  млрд м³. газу. Компанія видобула в 2001 р 75,5 тис.т [[нафта|нафти]] і 32.7  млн м³. газу [Mining Annual Review 2002].

По території Киргизії проходять газопроводи Бухара - — Ташкент - — Бішкек - — Алма-Ата і Майлі-Сай - — Джалал-Абад - — Кара-Суу - — Ош.

Передбачається зростання видобутку вугілля в 2002 до 580 тис.т. Станом на 1 січня 2002 р вугільна підгалузь мала 11 функціонуючих копалень і дві допоміжні. До 2005 заплановано збільшити видобуток вугілля до 1.0  млн т. Основний виробник вугілля в країні – — компанія Kyrgyzkomur Corp. (Киргизвугілля, Kyrgyzugol).

=== Видобуток руд кольорових металів ===

здійснюється з 1940-х років. Першими були освоєні Кадамджайське стибієве і Хайдарканське ртутне родов. У 50-і рр. XX  ст. почали розроблятися Чаувайське ртутне, Терек-Сайське стибієве, Ак-Тюзське, Ак-Кульське, Боординське, Сумсарське і Канське поліметалічні родовища. У 60-і рр. XX  ст. розпочата експлуатація Симапського ртутного родов. На їх базі було відкрито Кадамджайський стибієвий (первісток кольорової металургії Киргизстану, 1936 р), Хайдарканський ртутний і Киргизький гірничо-металургійний комбінати. Розробка руд ведеться підземним та відкритим способом.

[[Кадамджайський стибієвий комбінат]] - — єдине в країнах [[СНД]] підприємство із закінченим циклом робіт. На початку XXI  ст. у складі Кадамджайського стибієвого комбінату діють два підземних рудники - — Кадамджай і Терексай. Сировинна база Кадамжайського рудника - — родовища Кадамжай і Північний Акташ із запасами 6,3  млн т руди (95 тис.т сурми). Стибій-флюоритові руди родовища Північний Акташ характеризуються низьким вмістом стибію (0,51 %) і підприємством не розробляються. Комбінат переробляє як місцеву, так і імпортну сировину з Росії і Таджикистану. У 1990  р. Кадамджайський комбінат виробив 17608 т стибію, зайнявши серед аналогічних виробників 3-є місце у світі після Китаю і Болівії, але в останні роки випускає біля 1200 т стибію і сполук. Ринки збуту - — Росія, Узбекистан, Казахстан, [[Україна]], [[Великобританія]], Венесуела, Корея і інш.

ДАТ «[[Хайдарканський ртутний комбінат]]» забезпечено запасами на тривалу перспективу. У 1998  р. на комбінаті виробництво Hg становило 630 т, флюоритових конц-тів 3200 т, антимонітових конц-тів 180 т із загальним обсягом продажу продукції на суму 3  млн дол. До складу комбінату у 2002  р. входять декілька рудників і фабрика збагачення плавикового шпату, ртутно-стибієвої сировини та металургійний завод для отримання ртуті. На однойменному родовищі добувають монометалічні ртутні і комплексні ртутно-стибієві руди. Запаси ртуті на родовищі Хайдаркан - — 21 тис. т з середнім її вмістом в руді 0,17 %. Основна продукція - — металева ртуть і концентрат плавикового шпату. У 1990  р. тут було одержано 800 т ртуті, в 2000  р. при переробці комплексних руд отримано 600 т ртуті, 800 т концентратів стибію, 16 тис. т плавикового шпату. Стибієвий концентрат надходить на Кадамджайський стибієвий комбінат. Діє рудник Улугтау (Чонкой), на якому запаси ртуті становлять 22,7 тис. т при вмісті її в руді 0,26 %. Бл. 90 % продукції комбінату йде на експорт в Китай, [[США]], Нідерланди. Комбінат планує переробляти ртутьвмісні відходи, накопичені на підприємствах [[Росія|Росії]], Західної Європи, а також багаті руди невеликих родовищ гніздового типу (Адираккоо, Сарибел, Ташбулак і інш.), розташованих поблизу. Продукція постачається в Росію і інші країни СНД, Європи і Азії.

=== Уран ===

Переробка уранових концентратів на початку XXI  ст. (2002) здійснюється на ГЗК ДАТ «Кара-Балтинський гірничорудний комбінат», який виробляє закис урану з хімічних концентратів природного урану; хімічні сполуки молібдену, вольфраму і олова з концентратів і відходів виробництва цих металів; афіноване золото і срібло в злитках з катодного і шліхового золота, сплавів Доре і промпродуктів. Поставниками сировини для комбінату, крім Киргизстану, є Казахстан, Росія, інші країни СНД. Продукція гідрометалургійного виробництва комбінату відповідає вимогам світових стандартів і експортується в Росію, Білорусію, країни Західної Європи і Північної Америки. Потужності підприємства дозволяють виробляти щорічно до 1200 т закису-оксиду урану, до 600-1000600–1000 т амонію молібденокислого, вольфрамокислих солей амонію, металевого олова, до 40 т афінованого в злитках золота і срібла. Подальші перспективи місцевої уранової промисловості пов’язуютьпов'язують з освоєнням уран-молібден-ванадієвого родов. Сариджаз (8,2 тис. т урану з вмістом його в руді 0,022 %) і Кизил-Омпульської групи уран-торіонітових розсипів (13,4 тис. т урану із вмістом 11 г/м³).

=== Золото. ===

Активно розвивається золоторудна галузь. Перше підприємство з видобутку золота побудоване в 1986  р. на базі родовища Макмал, де щорічно добувають біля 2 т благородного металу. Кар'єрні запаси практично відпрацьовані. Вирішується питання про створення підземного рудника.

У 1997  р. видобуток золота в країні склав 17 т , у 1998 – — 21 т, 2000 – — 22 т, 2001 – — 24,67 т. З них у 2001 р компанія Kyrgyz-Canadian Kumtor Gold Co. видобула 23.4 т, що на 1.9 т (12.3%) більше ніж у 2000.

В XXI  ст. розвиток золотодобувної галузі є однією з пріоритетних задач ВАТ “Киргизалтин”«Киргизалтин», створеного у 1992. “Киргизалтин”«Киргизалтин» добуває золото на родов.: Кумтор, Макмал, Солтан-Сари, Джеруйське, Терек-Сайський рудник та ін. Запаси Кумтору експерти оцінюють в 500-700500–700 т золота, держкомісія по запасах затвердила 285 т. балансових запасів, 22,8 т – — забалансових (1995). У СП «Кумтор» (за участю канадської компанії «Камеко») з 1996  р. інвестовано 452,2 млн [[долар США|дол. США]]. З початку експлуатації тут вже видобуто понад 100 т золота. Річна продуктивність по руді – — 6  млн т, по золоту - — 20 т. Собівартість золота — – 150-180150–180 дол. за унцію. На місці виплавляється сплав Доре. Афінаж золота здійснюється на Карабалтінському комбінаті (60  км від м. Бішкек). При щорічному видобутку в 20-22 т кар'єрні запаси можуть бути погашені за 10 років. Подальша перспектива пов’язуєтьсяпов'язується з підземними рудовидобувними роботами. З 1986  р. на родовищі Макмал щорічно добувають з кар'єру від 1 до 2,4 т золота. У 2001 р стали переробляти золотовмісні руди з середнім вмістом золота 2,5 г/т. При позитивному розв'язанні цих проблем Макмальський золотодобувний комбінат додатково може добути до 22 т золота.

Найближчим часом намічається експлуатація ще двох родовищ золота. Англо-австралійською компанією «Норокс» – — родовища Джеруй (75 т золота, руда із вмістом 6,3 г/т). Малайзійська гірничорудна компанія склала проект шахтної експлуатації родовища Талдибулак Лівобережний в Кемінському районі Чуйської області. Загальні запаси 110 т золота, промислового золота бл. 80 т, руда із вмістом Au 6 г/т). Курує проект освоєння родовища згідно з постановою уряду АТ "«Киргизалтин"».

=== Олово і вольфрам. ===

З 1992  р. гірниче підприємство АТ «Енільчек» на родовищі Атжайлоо, а потім на дільниці Лісиста родовища Трудове добуває щорічно 30-70 тис. т руди, випускаючи 150-350150–350 т олова і 90-120 т вольфраму в концентраті. Ринок збуту продукції – — Росія та інші країни СНД. На базі олово-вольфрамового родовища Трудове (95,7 тис. т WO3 із вмістом 0,38 % і 150 тис. т олова із вмістом 0,58 %) почате будівництво Сариджазького комбінату з проектною продуктивністю 300 тис. т руди.

=== Свинець і цинк. ===

Декілька рудників, що діяли до 70-х років по видобутку свинцю і цинку законсервовані внаслідок виробки багатих руд.

=== Молібден. ===

Виробництво в Киргизстані Мо в 1998  р. становило 150 т.

=== Рідкісні землі. ===

=== Нерудні корисні копалини. ===

З нерудних к.к. в К. добувають облицювальні матеріали (мармур, вапняк-черепашник, сієніти, граніти), сировину для цементу і вапна (суглинки, вапняк), пісок будівельний, глину цегельну, піщано-гравійну суміш, кам'яну сіль, [[бутовий камінь]], сировину для керамзиту. Видобуток буд. м-лів і облицювальних каменів ведеться з 80-х рр. XX  ст. на нових родов. сієнітів (Ак-Уленське), мармуру (Аримське), гранітоїдів (Каїндинське), вапняків (Сари-Ташське). Видобуток здійснюється відкритим способом із застосуванням [[шпур]]о-клинового методу відокремлення блоків від гірської маси, а також каменерізних машин. В К. розробляються бл. 60 родов. вапняків, глин, піску і гіпсу. Розробка ведеться відкритим способом з використанням бульдозерів, екскаваторів, скреперів. Кам'яну сіль видобувають на Чон-Тузському та Кетмень-Тьобінському родов.

Ташкумирський завод по виробництву полікристалічних кременів має потужність бл. 3 т/рік, що становить 25 % світового попиту.

== Гірнича наука та освіта ==

== Див. також ==

== Джерела ==