Відмінності між версіями «Антитіла»

28 байтів додано ,  5 років тому
в розділі нічого немає стосовно застосування в науці, тому залишена назва до того, стильові правлення, уточнення, оформлення
(в розділі нічого немає стосовно застосування в науці, тому залишена назва до того, стильові правлення, уточнення, оформлення)
[[Файл:Antibody.svg|thumb|255px|Кожне антитіло зв'язується їх специфічним антигеном, подібно до того, як кожний ключ відкриває лише один замок.]]
 
'''Антитіла́''' або '''імуноглобулі́ни''' (Ig) — [[білок|білкові]] сполуки, які [[організм]] [[хребетні|хребетних тварин]] виробляє у [[імунна відповідь|відповідь]] на [[антиген]]и, [[ксенобіотики|чужорідні речовини]], що потрапляють до [[кров]]і, [[лімфа|лімфи]] або [[тканини|тканин]] організму з ціллюметою знищити або нейтралізувати потенційно небезпечні з них — [[бактерія|бактерії]], [[вірус]]и, отрути та деякі інші речовини. Імуноглобуліни містяться в [[сироватка крові|сироватці крові]] і утворюють групу близьких по структурі [[глікопротеїди|глікопротеїдів]].
 
== Класифікація ==
Гнучкість дозволяє молекулам імуноглобулінів оптимально приєднуватися до антигенів, що мають різну просторову будову. Ділянки молекули, відповідальні за зв'язування з антигеном (активний центр), утворені N-кінцевими (несуть на кінці аміногрупу -NH2) відрізками важких і легких ланцюжків. Послідовність [[амінокислота|амінокислот]] в цих відрізках специфічна для кожного IgG і називається варіабельною ділянкою, в інших частинах ланцюжків вона майже не варіює. Варіабельна ділянка формується завдяки [[V(D)J-рекомбінація|V(D)J-рекомбінації]] та {{не перекладено|соматичний гіпермутагенез|соматичному гіпермутагенезі||Somatic hypermutation}} лімфоцитів<ref name="Evo of Im">{{Cite journal |author = [[Кунін Євген Вікторович|Eugene V. Koonin]] & Mart Krupovic |title = Evolution of adaptive immunity from transposable elements combined with innate immune systems |journal = [[Nature reviews. Genetics]] |volume = 16 |issue = 3 |pages = 184–192 |year = 2015 |month = March |doi = 10.1038/nrg3859 |pmid = 25488578 }}</ref>.
 
Інші класи імуноглобулінів ([[реагіни]]<ref>[http://webmed.com.ua/ua/zdorove_ot_a_do_ya/diagnostika/analizy_krovi/infekcionnaya_panel/urogenitalnye_infekcii/kardiolipinovye_antitela_vdrl Кардіоліпінові антитіла]</ref>) відрізняються будовою важких ланцюжків. IgM&nbsp;— еволюційно найстародавнішінайдавніші імуноглобуліни; вони синтезуються на перших стадіях імунної реакції. Їх молекули складаються з 5 мономерних субодиниць, кожна з яких нагадує молекулу IgG. Для IgA характерна здатність проникати в різні [[Секрет (фізіологія)|секрети]] (зокрема [[слина|слину]], [[молозиво]], [[кишковий сік]]), де вони зустрічаютьсяіснують в полімерній формі. Антитіла, що беруть участь в [[алергія|алергічних]] реакціях, відносяться до IgE.
 
Імуноглобуліни синтезуються лімфатичними клітинами. При деяких враженняхураженнях цих клітин в крові іта сечі накопичується велика кількість так званих мієломних імуноглобулінів, які, на відміну від імуноглобулінів здорового організму, однорідні по складу.
 
За характером впливу на антиген розрізняють:
За характером впливу на антиген розрізняють: аглютиніни&nbsp;— антитіла, що зумовлюють [[аглютинація (біологія)|аглютинацію]] мікроорганізмів; лізини та опсоніни&nbsp;— антитіла, що сприяють їх руйнуванню; преципітини&nbsp;— антитіла, що осаджують білкові речовини у розчинах; антитоксини та інші.
* аглютиніни&nbsp;— антитіла, що зумовлюють [[аглютинація (біологія)|аглютинацію]] мікроорганізмів;
* лізини та опсоніни&nbsp;— антитіла, що сприяють їх руйнуванню;
* преципітини&nbsp;— антитіла, що осаджують білкові речовини у розчинах; антитоксини та інші.
 
== Застосування в науці та медицині ==
[[Файл:Oligodendrocytes.tif|міні|праворуч|[[Конфокальний мікроскоп|Конфокальна мікрофотографія]] [[олігодендроцит]]ів, пофарбованих антитілами Rip (зелений колір), у головному мозку дорослих мишей. Ядра клітин пофарбовані Hoechst-33342 (синій колір)]]
При верифікації типу клітин, їх органел або, навіть, молекул використовують антитіла.
Антитіла широко застосовуютьсявикористовують з діагностичною метою в медицині: на принципі реакції антиген-антитіло засновані методи [[Імуносцинтиграфія|іммуносцинтіграфії]], [[імуногістохімія|імуногістохімії]], вестерн-блоту тощо.
 
Для лікування або профілактики деяких [[інфекційні хвороби|інфекційних хвороб]] (наприклад, [[правець]], [[сказ]] тощо) застосовують лікувальні алогенні чи гетерогенні імуноглобуліни, які отримують введенням деяких збудників або токсинів донорам&nbsp;— людям або тваринам, спричиняючи, таким чином, в них імунну реакцію, яка призводить до виробляння антитіл. Після цього в них беруть кров, яку очищують від баласту і готують стерильний розчин, що містить велику кількість захисних антитіл.