Андрій Вишневецький: відмінності між версіями

'''Андрій Вишневецький''' (*[[1528]] — †[[1584]]) — русько-[[литвини|литовський]] [[магнат]], [[князь]] гербу [[Корибут]], політичний та військовий діяч Великого князівства Литовського, Речі Посполитої.

Походив з князівського та магнатського роду [[Вишневецькі|Вишневецьких]]. Син [[Вишневецький Іван Михайлович|Івана Вишневецького]] та Анастасії Олізарович. Про молоді роки мало відомостей. Уперше князь Андрій згадується у документі, датованому 1554 роком: спільно з молодшим братом Костянтином зобов’язавсязобов'язався дати пану Ходкевичу на викуп з татарського полону своєї тітки княгині Марини 600 кіп грошей, на ту суму уступає йому маєток Сейни<ref>''Wolff J.'' Kniaziowie Litewsko-Ruscy od konca czternastego wieku. -&nbsp;— Warszawa, 1895.&nbsp;— -S. s567.567</ref>.

1564 рік: успадкував родинні землі після смерті брата [[Дмитро Вишневецький|Дмитра «Байди»]]; був серед магнатів Великого князівства ЛитовськогоВКЛ, хто відмовився від своїх виняткових привілеїв у судовій сфері. Будучи власником значних маєтностей, згідно з описом війська литовського за 1564 рік, князь Андрій Вишневецький зі своїх волинських і литовських маєтків зобов’язувавсязобов'язувався виставляти до армії власним коштом 71 кіннотника, з них 57 важкоозброєних (гусарів) і 14 легкоозброєних (козаків).

1568 рік стає каштеляном волинським. 1569 року обирається разом з князями [[Василь Костянтин Острозький|Костянтином Василем Острозьким]], [[Санґушко Роман|Романом Санґушком]], Олександром Чорторийським, [[Вишневецький Костянтин Іванович|Костянтином Вишневецьким]], [[Капуста Андрій Тимофійович|Андрієм Капустою]] послом від магнатів та шляхти українських земель на [[Люблінська унія|з'їзд у Любліні]]. Андрій Вишневецький разомРазом з іншими зміг домогтися рівності прав української шляхти, вільного віросповідання, збереження дії Другого [[Литовські Статути|Литовського Статуту]] на українських землях, гарантії цілісності воєводств, непорушності місцевих традицій та вживання у діловодстві та публічному спілкуванні староукраїнської мови. Підписав разом з іншими згоду на унію та утворення Речі Посполитої.

1570 року починається конфлікт за землі з [[Курбський Андрій Михайлович|Андрієм Курбським]], тривав з перемінним успіхом, відбувались збройні сутички, судові засідання. У 1572 рікроці стаєстав [[Брацлавські воєводи|воєводою брацлавським]] (турбота -&nbsp;— захист українських земель від татар).

Брав участь в обранні [[Генріх III (король Франції)|Генріха Валуа]] королем, розробці так званих «Генріхових артикулів». 1574 року А.Вишневецький начебто здолав Курбського&nbsp;— король [[Генріх III (король Франції)|Генріх I]] видав універсал на користь Андрія Вишневецького; незабаром Генріх втік з Польщі, тому Андрій Курбський не став виконувати королівське рішення. Новий король [[Стефан Баторій]] 1575 року ухвалив компромісне рішення.

1576 &nbsp;р. призначений [[Волинське воєводство (1566—1795)|воєводою волинським]]. Наступного&nbsp;— 1577&nbsp;— р. не зміг відбити напад значного загону татар на Вишневець, який був суттєво зруйнований. 1582 &nbsp;р. за його сприяння було відбудовано родинний замок.

Брав участь у Лівонській війні 1558-15831558–1583 років проти Московського царства. У 1581 рокуроці під час походу короля [[Стефан Баторій|Стефана Баторія]], відзначився під час облоги [[Псков]]а.

1580 &nbsp;р. отримав у керування староства [[луцьк]]е, любецьке, [[лоїв]]ське. 16 листопада 1580 &nbsp;р. отримав у довічне володіння землі останніх двох старостів.староств, що Разомразом з посадою воєводи волинського це призначення перетворило Андрія Вишневецькогойого на найвпливовішу людину Волині.

Дружина&nbsp;— Еуфимія Вербицька (Вержбіцка, 1539–1589). Діти:

* [[Сапєга Ганна Андріївна|Ганна]] (1569–1595) -&nbsp;— дружина [[Миколай Сапєга|Миколи Сапіги]], воєводи вітебського.

* [[Софія Анна Вишневецька|Софія]] (1568–1619) -&nbsp;— дружина Яна Паца, воєводи мінського (1), Кшиштофа Вацлава Шемета, старости росенського (2).

* [[Ізабела Олександра Вишневецька|Ізабела]] (д/н—після 1612) -&nbsp;— дружина [[Юрій Чорторийський|Юрія (Єжи) Чарторийського]] (1), [[Ян Лагодовський|Яна Лагодовського]], каштеляна волинського (2)

* [[Єлизавета Еуфімія Радзивілл|Гальшка Евфимія]] (1569–1596) -&nbsp;— дружина [[Миколай Кшиштоф Радзивілл (Сирітка)|Миколи Радзивілла (Сирітки)]]

[[Категорія:Старости Великого князівства Литовського|В]]