Угорське королівство (1526—1867): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 61:
|Дата2 =
|Рік2 =
|прим = '''Сьогодні є частиною''':<br>{{HUN}}<br/>{{SVK}}<br/>{{UKR}}<br/>{{HRV}}<br/>{{ROM}}
}}
'''Королівська Угорщина'''&nbsp;— назва тієї частини середньовічного [[Угорське королівство|Угорського королівства]], в якій після поразки угорсько-чесько-хорватського війська в [[Битва при Могачі (1526)|битві при Могачі]] і подальшого [[розділ Угорщини|розділу Угорщини]] [[Династія Габсбургів|Габсбурги]] були визнані королями Угорщини. Центральна частина розділеної країни була окупована турками ([[Османська Угорщина]]), а в східній частині утворилося [[Східно-Угорське королівство]], згодом стало [[Трансильванське князівство|Трансильванським князівством]] (яке майже всю свою історію було васалом [[Османська імперія|Османської імперії]]). Столицею Королівської Угорщини більшу частину періоду було місто [[Братислава|Пожонь]].
Рядок 71:
Після завоювання Габсбургами [[Османська Угорщина|Османської Угорщини]] термін «Королівська Угорщина» вийшов з ужитку, а імператор став називати свої угорські володіння «[[Угорське королівство|Угорським королівством]]».
 
Король з династії Габсбургів безпосередньо контролював фінансові, військові та закордонні справи Королівської Угорщини, а імперські війська захищали її кордони. Габсбурги не поспішали давати занадто велике число помічників [[Палатин (Угорщина)|Палатину]], щоб займаюча це місце особа не набулонабула занадто великої влади. Крім того, Габсбургів і угорців поділяло так зване «Турецьке питання»: Відень хотів підтримувати мир з [[Османська імперія|Османською імперією]], угорці ж бажали вигнати турків. Поступово багато угорців перейшли на антигабсбурзькі позиції.
 
== Реформація в Угорщині ==
Рядок 81:
 
== Королівська Угорщина до до 1848 року ==
 
=== Угорщина в XVIII столітті ===
[[Файл:Growth of Habsburg territories.jpg|міні|ліворуч|300пкс|Зростання Габсбурзької імперії]]
{{Історія Словаччини}}
В кінці [[XVII століття]] почалося поступове відвоювання територій, захоплених турками в Європі.
Тоді ж, в [[1699]] році до Королівської Угорщини були приєднані й українські землі [[Закарпаття]], разом з усім [[Трансильванське князівство|Трансильванським князівством]] до якого ці землі входили.
 
[[Леопольд I Габсбург|Леопольд I]], розглядаючи їх як завойовані землі, не став відновлювати там угорські державні інститути, а утворив там [[Темешварский банат]] і [[Військова границя|Військову границю]]. У зв'язку з запустінням цих місць в результаті бойових дій туди почали запрошувати переселенців з усієї Європи, які, осівши на місці, зовсім не погоджувалися з тією думкою, що вони тепер повинні стати підлеглими угорських магнатів. [[Ференц II Ракоці]] спробував скористатися зайнятістю австрійців [[війна за іспанську спадщину|війною за іспанську спадщину]], і [[Національно-визвольна війна угорського народу (1703—1711)|підняв повстання]], але воно завершилося невдачею.
Рядок 92 ⟶ 93:
 
=== Угорщина в XIX столітті ===
[[Велика французька революція|Революція]] у Франції призвела до припинення будь-яких реформ в Угорщині, а [[Наполеонівські війни|наступні війни]] завдали важкий удар по економіці. [[Франц II]] скликав угорський парламент лише для того, щоб отримати людей і гроші для воєн. У 1848-18491848–1849 роках угорці, скориставшись ослабленням центральної влади, [[Революція в Угорщині (1848—1849)|підняли повстання]], намагаючись домогтися незалежності, проте воно було жорстоко придушене.
 
Поразка Австрії в [[1859]] році в [[Австро-італо-французька війна|війні з Францією і Сардинією]] зробило необхідним врегулювання відносин з угорської частиною імперії, яке могло бути можливим тільки в результаті відновлення конституційних прав і цілісності Угорського королівства. У результаті [[Австро-угорський компроміс|австро-угорського компромісу]] [[1867]] року [[Австрійська імперія]] була перетворена в [[Австро-Угорщина|двоєдину монархію]], і Угорщина була розширена до [[Транслейтанія|Транслейтанії]].
Рядок 103 ⟶ 104:
 
== Література ==
* ''R. Várkonyi Ágnes'': A Királyi Magyarország 1541—16861541–1686. Budapest, 1999. ISBN 963-9192-31-7.
 
== Примітки ==