Ярошинська Євгенія Іванівна: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 27:
== Життєпис==
[[Файл:Учасники з’їзду українських письменників з нагоди 100-річчя виходу в світ «Енеїди».jpeg|400px|міні|Учасники з’їзду українських письменників з нагоди 100-річчя виходу в світ «[[Енеїда (Котляревський)|Енеїди]]» [[Іван Котляревський|Котляревського]], 1898 р: Сидять у першому ряду: [[Михайло Павлик]], [[Євгенія Ярошинська]], [[Наталія Кобринська]], [[Ольга Кобилянська]], [[Марко Мурава|Сильвестр Лепкий]], [[Андрій Чайковський]], [[Кость Паньківський]]. Стоять у другому ряду: [[Іван Копач]], [[Володимир Гнатюк]], [[Осип Маковей]], [[Михайло Грушевський]], [[Іван Франко]], [[Олександр Колесса]], [[Богдан Лепкий]]. Стоять у третьому ряду: [[Петрушевич Іван|Іван Петрушевич]], [[Філарет Колесса]], [[Йосип Кишакевич]], [[Іван Труш]], [[Денис Лукіянович]], [[Микола Івасюк]].]]
Народилася в селі Чуньків, тепер [[Заставнівський район]], [[Чернівецька область|Чернівецької області]]. Закінчила 6 клас Чернівецької [[гімназія|гімназії]] й учителювала по селам Буковини, одночасно записувала народні пісні, [[збірка|збірку]] яких числом 450 «Народні пісні з-над Дністра» вийшла друком [[1972]]. Крім того, Ярошинська була активною діячкою жіночого руху. Друкуватися почала [[1886]], й містилапоміщала статті й [[оповідання]] в [[журнал]]іах [[Зоря (чернівецький тижневик)|«Зоря»]], [[Літературно-науковий вістник|«Літературно-науковий вістник»]], [[Дзвінок (журнал)|«Дзвінок»]], у [[газета]]х [[Буковина (газета)|«Буковина»]], «Народ», «Батьківщина». Оповідання, «образки з життя», нариси Ярошинської характеризуються багатством різноманітних [[персонаж]]ів, серед них: реалістично зображені представники різних прошарків [[село|села]], [[інтелігенція|інтелігенції]], присвяченоїприсвячені служінню народові й збайдужілої, зміщаненої, жінок-інтеліґенток, що борються за рівноправність тощо.
 
З причини, що твори Ярошинської довго не перевидавалися, вона якийсь час була напівзабутою.
 
За останні десятиліття твори її перевидано двічі: «Вибрані твори» (К., [[1958]]) і «Твори» (К., [[1968]]).
 
Творча спадщина Є. Ярошинської складається з трьох повістей («Понад Дністром», «Перекинчики», «Рожі а терне»), кількох десятків оповідань, нарисів, творів для дітей, фольклорно-етнографічних розвідок, підготовлених збірників народних пісень, публіцистичних творів, перекладів, листів.
Рядок 37:
Маючи перед собою конкретного [[адресата]] (селянина) і конкретну мету (просвітню), Ярошинська порушувала пекучі проблеми життя-буття народу.
 
Перші оповідання письменниці мають багато традиційного, характерного для фольклору, творчості [[Ю. Федьковича]], [[Марка Вовчка]], [[Г. Квітки-Основ'яненка]], але є в них багато нового, відмінного, неповторно індивідуального.
Повна [[бібліографія]] вміщена в книзі «Українські письменники», III (K., [[1963]]).
 
== Цікавий факт ==