Червоні кхмери: відмінності між версіями

 

== Поразка «червоних кхмерів» ==

 

У [[1998]] році після смерті керівника [[Пол Пот]]а рух розпався. Формальний лідер руху, [[Кхіеу Самфан]], фактично позбавлений влади, живе усамітнений. Невеликі формування повстанців (біля 2-3 тисяч осіб) продовжували вести [[партизанська війна|партизанську війну]] до недавнього часу, потім новий лідер Червоних кхмерів, [[Іенг Сарі]], підписав перемир'я з урядом Камбоджі, яке визнало його контроль над західними територіями країни. Останній радикальний польовий командир Червоних кхмерів [[Та Мок]] був заарештований у березні [[2000]] року, помер у липні [[2006]] р. на 80 році життя, очікуючи на суд, у військовому шпиталі. Його загони продовжують переховуватись у джунглях, заробляючи собі на життя контрабандою дорогоцінного каміння та лісоматеріалів.