Дисплей-кабіна: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Jarozwj (обговорення | внесок) Уточнив посилання на сторінку неоднозначності |
Jarozwj (обговорення | внесок) Переніс на сторінку обговорення |
||
Рядок 4:
У міру вдосконалення дисплеїв літака еволюціонували і [[датчик]]и, що відправляють на них інформацію. На зміну традиційним [[гіроскоп]]ічним пілотажним приладам прийшли електронні [[курсовертикаль|курсовертикалі]] і системи повітряних сигналів, що підвищують точність, знижують вартість експлуатації та обслуговування. У «скляну» кабіну, як правило, включаються приймачі [[GPS]].
Ранні «скляні» кабіни, що встановлювалися в літаках [[McDonnell Douglas MD-80|MD-80]]/90 McDonnell Douglas, [[Боїнг 737|Boeing 737 Classic]], 757 і 767-200/-300, [[Airbus A300#А300-600|Airbus A300-600]] і [[Airbus A310|A310]], використовували електронну інформаційну систему польотів (EFIS) тільки для відображення просторового положення літака і навігаційної інформації. Для відображення швидкості польоту, висоти і вертикальної швидкості застосовувалися традиційні механічні покажчики. У більш сучасних «скляних» кабінах на літаках Boeing 737NG, 747-400, 767-400, 777, [[Airbus A320]] і пізніших моделях, [[Іл-96]], [[Ту-204]], [[Sukhoi Superjet 100|SSJ 100]], [[Ан-148]], [[Bombardier CRJ|CRJ]], [[Embraer E-Jet|E-Jet]] і EMB-145/-140/-135 механічні покажчики і контрольні лампи повністю відсутні
==Застосування==
| |||