Лідійський лад: відмінності між версіями

'''Ліді́йський лад''' - — один із древньогрецьких та середньовічних [[лад (музика)|ладів]]. Названо відповідно до назви стародавньої країни в Малій Азії - — [[Лідія|Лідії]], звідки, можливо, він і походив.

== Давньогрецька музика ==

В [[давньогрецькі лади|давньогрецькій системі]] лідійський лад розглядався як октавний, складений з двох лідійських [[тетрахорд]]ів. Будучи складеним з двох діатонічних тетрахордів лідійський лад був би ідентичним натуральному мажору і сучасною нотацією був би записаний як {{μC}} {{μD}} {{μE}} {{μF}} | {{μG}} {{μA}} {{μB}} {{μC}}. Складений з хроматичних тетрахордів, лідійський лад записаний як C D♯ E F | G A♯ H C, а з енармонічних - — як C E E↑ F | G H H↑ C (знак "«↑"» позначає підвищення на чверть тону).

При переміщенні тетрахордів утворювалися похідні лади - — гіполідійський лад: F | G A H C | (C) D E F, або гіперлідійський: G A H C | (C) D E F | G.

== Сучасна теорія музики ==

[[ЗображенняФайл:C lid.png|400px]]

* {{audio|Clid_scale.ogg|послухати}}

Лідійський лад можна зустріти в європейській музиці останніх століть, проте, як правило, фрагментарно. Як приклад застосування в класичній музиці можна навести третю частину з квартету №15№ 15 Op. 132 {{[[Л. Бетховен}}]]а

== Джерела ==

* {{МД}}

* Barbera, André. 1984. "«Octave Species"» (July) ''Journal of Musicology'' 3, no. 3 (July): 229–41229-41. http://www.jstor.org/stable/763813 (Subscription access) {{doi|10.1525/jm.1984.3.3.03a00020}}