Спасо-Преображенський собор (Чернігів): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 41:
У плані — прямокутник, поділений двома рядами опорних стовпів на три нави, завершені на сході трьома півкруглими апсидами, з 5 банями. Об'ємно-просторова композиція собору надавала йому оригінальну форму піраміди. Архітектурні форми собору спокійні та урочисті. Центральні частини фасадів високо здіймаються над боковим та просторово виділяється архітектурний хрест. Площини фасадів стримано членуються пілястрами, які в другому яусі мають складний профіль. Фасади прикрашено численними орнаментами з цегли. Тут і своєрідні ,,віяла’’, і шахові візерунки, і хрести, і ,.сонечка’’ Середню частину західного фасаду членує великий пояс меандру. Особливо багато рикрашені візерунками та орнаментами з цегли центральний барабан та башта.
Вседелині собору бокові відгалуження просторового хреста відокремлені від під купольного простору трифоріями, що спираються знизу на мамурові колони. Мармурові колони поставлені на профілійовані бази і завершуються стилізованими іонійськими капітеліями з ововим орнаментом. Подібні капітелії відомі в Херсонесі, а в радя візантійських споруд.
З південного та північного боків собору згодом були прибудовані каплиці-усипальниці, де [[Чернігівські князі| князів Чернігівської династії]]. На жаль, нині невідомо про те, наскільки Спаський собор наслідував архітектуру Десятинної церкви. Невідомо також, яким його задумував Мстислав Володимирович. Будівництво собору після його смерті було на певний час
|