Ганс Кельзен: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
вікіфікація
Рядок 29:
Юридична школа у Гарварді — перше місце його роботи в Штатах — виявилася негостинна до нього; після того як він пропрацював рік на посаді запрошеного наукового співробітника (research associate), адміністрація вирішила, що його внесок у академічний розвиток Юридичної школи не надто перспективний. У віці 62 років, на нижчій точці кар'єри, він переїхав до [[Каліфорнійський університет в Берклі|Каліфорнійського університету в Берклі]], де пропрацював у відділенні політології аж до виходу на пенсію. До кінця життя Кельзен не припиняв наукової діяльності, яка тривала майже 70 років. Смерть перервала роботу Кельзена над найбільш узагальнюючої книгою — Allgemeine Theorie der Normen (Загальна теорія норм) — 400-сторінковим трактатом, задуманим як твір ще більшого об'єму.
 
== Сприйняття{{mdash}}Критика{{mdash}}Реакція ==
Цей розділ окреслює сприйняття і критику творів і досліджень Кельзена протягом його життя. Також він розповідає про наукове сприйняття інтелектуального спадку вченого після його смерті в 1973  р. Протягом всього свого життя Кельзен посідав вельми авторитетне місце, що відображає його широкий внесок у юридичну теорію і практику.
 
Лічені дослідники права могли порівнятися з ним у здатності привертати і часто поляризувати юридичні погляди протягом свого життя, поширюючи сприйняття своєї ідейної спадщини і після смерті. Одним з показових прикладів є впровадження та розвиток ним терміна "«основна норма"» (Grundnorm).[[ImageФайл:Joseph Raz - 20090224.jpg|thumb|upright|Kelsen's defense of the Nuremberg war crime trials received explicit criticism by Joseph Raz in recent years.]]
 
== Основна норма ==
Що стосується первинного використання Кельзеном терміну"основна норма" , його попередник з'являється в працях Адольфа Меркля у Віденському університеті. Меркль розробляє структурний дослідницький підхід до розуміння права як ієрархії норм, де доказом дійсності (обов'язковості) нижчої норми є дійсність вищої норми права. Кельзен пристосував і засвоїв більшість підходів Меркля у своїй роботі "«[[Чиста теорія права]]"» в її оригінальній версії (1934  р.) та у виправленому варіанті (1960  р.). Для Кельзена важливість основної норми була значною мірою подвійною. Вона позначає логічний регрес ієрархічних відношень між нормами, що приводить до такої норми, яка в підсумку не буде нижчою по відношенню до якоїсь іншої норми. Її друге значення Кельзен пов'язує з поняттям повністю централізованого правопорядку на відміну від існування децентралізованих форм управління і відповідних правопорядків.
 
Інший варіант сприйняття терміну походить від досить тривалих спроб прочитання Кельзена як неокантівця в світлі його ранніх взаємовпливів з Германом Когеном в 1913 році, пов’язанихпов'язаних з публікацією його дисертації з публічного права в 1911 році. Коген був провідним неокантівцем того часу і на Кельзена вплинуло багато ідей, які Коген висловив в опублікованій ним рецензії на роботу Кельзена. Кельзен наполягав на тому, що він ніколи не використовував цей матеріал в написанні своєї книги, хоча йому подобалися ідеї Когена самі по собі. Це призвело до одних з найтриваліших дебатів в спільноті Кельзена з приводу того, чи став він неокантівцем після його зустрічі з Когеном, чи він зумів зберегти свою не-неокантівську позицію, що було, як це стверджував Кельзен, переважаючою обставиною, коли він вперше написав свою книгу в 1911 році.
 
Неокантівці, заглиблюючись у проблему, могли ввести Кельзена у дискусії з приводу того, чи є існування основної норми суто символічним, чи воно має конкретний фундамент. Це призвело до подальшого розколу всередині цієї дискусії, пов’язаногопов'язаного з тим, як слід сприймати термін «основна норма»: як, з одного боку, невід'ємну частину гіпотетичної конструкції Ганса Вайхінгера «начебто» чи в іншому аспекті. В останньому разі, ті, хто прагне практичного прочитання терміна, співвідносять термін з чимось прямо і конкретно порівнюваним з федеральною конституцією суверенної держави, відповідно до якої організовуються всі регіональні і місцеві закони, і вище якої не може бути жоден закон. <ref>Kelsen, Hans. ''Das Problem der Souveränität und die Theorie des Völkerrechts. Beitrag zu einer reinen Rechtslehre'' (The Problem of Sovereignty and Theory of International Law: Contribution to a Pure Theory of Law). Tübingen, Mohr, 1920.</ref>
 
У різних контекстах Кельзен міг вказувати на свої уподобання по-різному, деякі неокантівці стверджували, що в кінці життя Кельзен в значній мірі дотримувався символічного прочитання терміна при використанні в неокантівському контексті <ref>''Die Rolle des Neukantianismus in der Reinen Rechtslehre: eine Debatte zwischen Sander und Kelsen'', (German Edition) by Hans Kelsen, Fritz Sander (Dec 31, 1988).</ref> що він і підтвердив. Неокантівське прочитання Кельзена може бути додатково розділене на три підгрупи, кожна з яких представляє своє власне порчитання значення «основної норми» і які можуть бути позначені як: (а) Марбурзькі неокантівці, (б) Баден-Баденські неокантівці і (в), його власне Кельзенське прочитання неокантівської школи, з яким часто асоціюються його роботи на цю тему, підтвердження чому знайдено у його відповіді Когену приблизно у 1911-19141911–1914 роках.
 
== Основні роботи німецькою мовою ==
Рядок 67:
 
== Переклади українською мовою ==
* Кельзен Г. Беззмістовність поняття справедливості у Платона / Переклав з нім. Володимир Абашнік // Ідея справедливості на схилі ХХ століття. Матеріали VI Харківських міжнародних Сковородинівських читань (28-29 вересня 1999 &nbsp;р.).&nbsp;— Харків : Університет внутрішніх справ, 1999.&nbsp;— С. 282-286282–286.
* Кельзен Г. Правопорядок / Переклав з нім. Володимир Абашнік // Практична філософія та правовий порядок. Збірка наукових статей.&nbsp;— Харків: Центр Освітніх Iніціатив, 2000.&nbsp;— С. 324-331324–331.
* Кельзен Г. Чисте Правознавство. З додатком: Проблема справедливості / Переклад з німецької Олександра Мокровольського. -&nbsp;— Київ : Юніверс, 2004. -&nbsp;— 496 с.
* Кельзен Г. Чи є специфічна «юридична» логіка? / Класики юриспруденції та філософії права / Переклав з нім. Володимир Абашнік // Науковi записки Харкiвського економiко-правового унiверситету / Збiрник наукових статей.&nbsp;— Харків, 2008, №1№&nbsp;1 (6), жовтень.&nbsp;— С. 131-136131–136.
* Кельзен Г. Функція конституції / Переклав з нім. Володимир Абашнік // Науковi записки Харкiвського економiко-правового унiверситету / Збiрник наукових статей.&nbsp;— Харків: ХЕПУ, 2011.&nbsp;— -  №2&nbsp;№&nbsp;2 (11), жовтень.&nbsp;— С. 104-112104–112.
* Кельщен Г. Про сутність і цінність демократії / Г.Кельзен; пер. з нім. Олександр Мокровольський. -&nbsp;— Харків: ВНТЛ-Класика, 2013. -&nbsp;— 139, [1] с.
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Література про Кельзена українською мовою ==
* ''Абашник В.;; Передмова до публікації Ганса Кельзена «Беззмістовність поняття справедливості у Платона» // Ідея справедливості на схилі ХХ століття. Матеріали VІ Харківських міжнародних Сковородинівських читань (28-29 вересня 1999 &nbsp;р.).&nbsp;— Харків : Університет внутрішніх справ, 1999.&nbsp;— С. 280-281280–281.
* ''Абашнік В.О.'' ПіслямоваПримітки «Чистета післямова перекладача правовченнядо статті Ганса Кельзена» та«Чи приміткиє перекладачаспецифічна „юридична“ логіка?»] // Науковi записки Харкiвського економiко-правового унiверситету / Збiрник наукових статей.&nbsp;— Харкiв Харків: ХЕПУ2008, 2011. - №2№&nbsp;1 (116), жовтень.&nbsp;— С. 113-116136–138.
 
* ''Абашнік В.&nbsp;О.''&nbsp;Післямова Примітки та післямова перекладача до«Чисте статтіправовчення Ганса Кельзена» «Чита єпримітки специфічна «юридична» логіка?»]перекладача // Науковi записки Харкiвського економiко-правового унiверситету / Збiрник наукових статей.&nbsp;— - ХаркiвХарків: 2008ХЕПУ, №12011.&nbsp;— №&nbsp;2 (611), жовтень. -&nbsp;— С. 136-138113–116.
* ''Ковтонюк А.&nbsp;М. ''&nbsp;Ганс Кельзен і його чиста теорія права // Університетські наукові записки. -&nbsp;— 2007.&nbsp;— - №1№&nbsp;1 (21). -&nbsp;— С. 28-32.
* Абашнік В.О. Післямова «Чисте правовчення Ганса Кельзена» та примітки перекладача // Науковi записки Харкiвського економiко-правового унiверситету / Збiрник наукових статей. – Харків: ХЕПУ, 2011. - №2 (11), жовтень. - С. 113-116.
* ''Абашнік В.'' Ганс Кельзен -&nbsp;— видатний австро-американський юрист з українським корінням // Філософія права і загальна теорія права / Науковий журнал.&nbsp;— 2012.&nbsp;— - №1№&nbsp;1. С. 244-249244–249.
* Ковтонюк А.М. Ганс Кельзен і його чиста теорія права // Університетські наукові записки. - 2007. - №1 (21). - С. 28-32.
* ''Абашнік В.'' Поняття «ґрунтовна норма» у Ганса Кельзена // Філософія права і загальна теорія права / Науковий журнал.&nbsp;— 2012.&nbsp;— - №1№&nbsp;1. -&nbsp;— С. 257-264257–264.
 
* ''Абашнік В.&nbsp;О. ''&nbsp;Ганс Кельзен про демократію та громадянське суспільство // Методологічні засади розбудови громадянського суспільства в Україні. Матеріали міжнародної міжвузівської наукової конференції (м. Харків, 5-6 жовтня 2012 &nbsp;р.) / За ред. проф. П.&nbsp;І. &nbsp;Орлова.  –&nbsp;— Харків: Харківський економіко-правовий університет. -&nbsp;— 2012.&nbsp;— С. 52-55.
* Абашнік В. Ганс Кельзен - видатний австро-американський юрист з українським корінням // Філософія права і загальна теорія права / Науковий журнал. – 2012. - №1. С. 244-249.
* ''Абашнік В.&nbsp;О. ''&nbsp;Питання демократії у філософії права Ганса Кельзена // Вісник Харківського національного університету ім. В.&nbsp;Н. &nbsp;Каразіна.&nbsp;— Серія «Право».&nbsp;— Харків 2013.&nbsp;— &nbsp;1062.&nbsp;— С. 39-42.
* Абашнік В. Поняття «ґрунтовна норма» у Ганса Кельзена // Філософія права і загальна теорія права / Науковий журнал. – 2012. - №1. - С. 257-264.
* ''Абашнік В.&nbsp;О. ''&nbsp;Філософсько-правова проблематика робіт Г. Кельзена // Вісник Харківського національного університету імені В.&nbsp;Н. &nbsp;Каразіна.&nbsp;— Серія «Право».&nbsp;— Харків 2013.&nbsp;— &nbsp;1077.&nbsp;— С. 15-18.
* Абашнік В.О. Ганс Кельзен про демократію та громадянське суспільство // Методологічні засади розбудови громадянського суспільства в Україні. Матеріали міжнародної міжвузівської наукової конференції (м. Харків, 5-6 жовтня 2012 р.) / За ред. проф. П.І. Орлова.  – Харків: Харківський економіко-правовий університет. - 2012. – С. 52-55.
* Абашнік В.О. Питання демократії у філософії права Ганса Кельзена // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. – Серія «Право». – Харків 2013. – № 1062. – С. 39-42.
* Абашнік В.О. Філософсько-правова проблематика робіт Г. Кельзена // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. – Серія «Право». – Харків 2013. – № 1077. – С. 15-18.
 
==Посилання==
 
{{бібліоінформація}}
{{DEFAULTSORT:Кельзен Ганс}}