Вакхілід: відмінності між версіями

'''Вакхілід''' ({{lang-el|Βακχυλίδης}}) (близько [[508 до н. е.]] — близько [[450 до н. е.]]) — давньогрецький ліричний поет, молодший сучасник [[Піндар|Піндара]]а, представник урочистої хорової лірики.

Вакхілід народився в місті ''Іулії'' на острові [[Кеос]], поблизу від [[Аттика|Аттики]]. Дата народження вираховується непевно, на основі згадки [[Євсевій Олександрійський|Євсевія]], що розквіт поета (див. [[акме]]) припав на [[468 до н. е.]] Батька звали ''Мейдон'', а мати була сестрою відомого поета [[Сімонід|Сімоніда]]а, який, імовірно, навчив його правилам складання хорових пісень і допомагав одержувати замовлення.

Вакхілід деякий час жив разом з [[Піндар|Піндаром]]ом та [[Сімонід|Сімонідом]]ом у [[Сицилія|сицилійського]] тирана [[Гієрон I|Гієрона I]]. Творив у різноманітних жанрах хорової лірики. Писав для [[Фессалія|фессалійських]], [[Стародавня Македонія|македонських]], [[Афіни|афінських]] та [[Сицилія|сицилійських]] аристократів. З фрагментів видно, що Вакхілід як поет нерідко був суперником [[Піндар|Піндара]]а. Обидва поети створювали пісні на честь членів одних родів, а тричі прославляли в одах одну перемогу на [[Ігри|іграх]].

[[Епінікій|Епінікії]] Вакхіліда хоча й побудовані за тими самими правилами, що й [[оди]] [[Піндар]]а, відрізняються від останніх як своїм духом, так і своїм стилем. Їм не притаманний непохитний аристократизм і не властиві пишність, метафоричність і оригінальність поетики його старшого сучасника. Вакхілід женеться за деталями, за старанністю обробки, він пише зрозуміліше і простіше [[Піндар]]а. Пишний стиль, властивій хоровій ліриці, створюється Вакхілідом за рахунок накопичення епітетів навколо одного іменника. Він охоче вживає складні прикметники, багато з них є неологізмами. Вакхілід вихваляє адресатів своїх пісень і нагороджує їх вишуканими компліментами. Прекрасні і поетичні оповідальні частини його творів, де представлені сцени з життя богів і героїв, повні драматичної напруги, навіть пафосу. Жанр [[епінікій|епінікія]] з розвитком [[антична демократія|демократії]] і з ослабленням аристократичного культу [[Аполлон|Аполлона]]а згодом занепадає. В області [[епінікій]] головний успіх Вакхіліда — замовлення оспівати перемогу колісниці [[Гієрон I|Гієрона I]] на [[Олімпійські ігри|Олімпійських іграх]] [[468 до н. е.]], де автор зумів делікатно обійти його слабкості.

Значно більший літературний інтерес становлять для нас [[дифірамби]] Вакхіліда, що лірично розробляють окремі епізоди [[міфи|міфа]] в баладному стилі. Вакхілід використовував маловідомі версії [[міфи|міфів]], часто звертався до аттичної традиції. Важливе місце посідають серед них ті, що присвячені афінському міфічному героєві [[Тесей|Тесею]]. Один із них «Тесей» (''Theseus''), що має форму діалогу між царем [[Афіни|Афін]] [[Егей|Егеєм]] і хором, оспівує подвиг сина [[Посейдон|Посейдона]]а, який кинувся у безодню моря, щоб принести звідти перстень царя [[Мінос|Міноса]]а, і переміг стихію. Мабуть, це поетичний відгук на морську могутність тогочасних [[Афіни|Афін]]. У дифірамбі вбачають стадію переходу від хорової пісні до драми. На походження [[трагедія|трагедії]] від дифірамба вказує [[Арістотель]].

В [[Олександрія|Олександрії]] Вакхілід був прилічений до канону 9 ліриків ([[Алкман]], [[Сапфо]], [[Алкей (поет)|Алкей]], [[Стесіхор]], [[Анакреонт]], [[Сімонід]] та [[Піндар]]), а його твори зібрані і видані ([[II ст. до н. е.]]). Були написані також коментарі до його пісень. Відгомони його творчості знаходимо у [[Теокріт|Теокріта]]а. У пізніші епохи в поезії Вакхідліда шукали не стільки поетичних висот, скільки [[міфологія|міфологічних]], [[географія|географічних]] та ін. відомостей. У [[Стародавній Рим|Римі]] найбільше ним цікавився [[Горацій]]. Древні теоретики літератури були про нього невисокої думки. Однак, його довго читали, тому що він був досить легким поетом. Його творчість знав ще [[Юліан Відступник]], потім його добутку надовго зникли. У [[1896]] [[Британський музей]] купив 2 знайдених у [[Єгипет|Єгипті]] [[Папіруси|папірусних]] сувоя, що містять [[епінікій|епінікії]] та [[дифірамби]] Вакхіліда. У [[XX]]  ст. знайдено нові, проте незначні, фрагменти [[папіруси|папірусів]].