Словацьке вторгнення у Польщу: відмінності між версіями

Відразу ж після проголошення незалежності Словаччина була атакована угорським військами, внаслідок цього [[Словацько-угорська війна|коротокочасного конфлікту]] угорці зайняли 1,7 тис. км² словацької території. За таких умов Словаччина була змушена 23 березня укласти договір про захист з [[Третій Рейх|Третім Рейхом]], відповідно до якого Німеччина гарантувала незалежність і територіальну цілісність Словаччини, яка у свою чергу зобов'язалася надавати німецькому війську вільний прохід своєю територією, а також узгоджувати з Третім Рейхом розвиток власних збройних сил та усі кроки у зовнішній політиці<ref>[http://avalon.law.yale.edu/imt/1439-ps.asp Текст Договору про захіст між Німецьким Рейхом та Словацькою Державою від 23 березня 1939 року.] Переклад на ''Lillian Goldman Law Library.'' {{ref-en}}</ref>.

 

Для підготовки збройного походу [[28 серпня]] [[1939]] року було оголошено загальну мобілізацію. На відповідну вимогу Німеччини для участі в нападі на Польщу у Словаччині було сформовано 3 дивізії, які утворили [[Армія Польова «Бернолак»|польову армію «Бернолак»]] чисельністю 51 тисяча вояків, під командуванням міністра оборони Словацької Республіки генерала [[Фердинанд Чатлош|Фердинанда Чатлоша]]. Окремо до польової армії було приєднано дивізіон літаків прикриття, моторизовану групу «Калінак» та окремі загони Глінкової Гвардії («Hlinkova Garda»).

 

== Військові дії ==

 

Формально словацькі війська мали би боронити власний кордон та сковувати дії польських сил, проте німецьке командування розширило це завдання та віддало наказ про вторгнення на польські терени.

Словацькі дивізії отримали диференційовані завдання: 1 піхотна дивізія (генерал [[Антон Пуланич]]) атакувала Підгалля, Пеніни і частково Судецькі Бескиди. Шлях її наступу проходив через Явожне-Юргув-Нєдзічє-Чорштин-Нижнє Сромовце-Новий Тарг. Після цього дивізія мала продовжувати наступ у напрямку Маньови-Харкльова-Охотниця-Тильманова та Кам'яниці. На лінії просування словацьких сил доходило до запеклих боїв з польськими частинами. Так, на околиці Чорштина, Охотниці, Лелюхова, Мушині, Жегєстова польські війська без зупину атакували словаків, що на певний час зупинило просування останніх.

4-5 вересня дивізія брала участь у боях проти регулярних частин польської армії. 7 вересня зайняла оборону, просунувшись на 30&nbsp;км углиб польської території.

 

 

3-я словацька дивізія «Разус» під командуванням полковника [[Августин Малар|Августина Малара]] боронила 170-кілометрову ділянку кордону від [[Стара Любовня|Старої Любовні]] до кордону з Угорщиною, де відбивала атаки польскої армії під Черемхою і Гутою Полянською, а також підтримувала німців в наступі по лінії Ясло-Кросно-Сянок та Букоуське-Балигруд-Цисна. Ця дивізія брала участь лише в локальних прикордоннх сутичках, згодом перейшла кордон та до 11 вересня зайняла частину польської території, не зустрівши збройного спротиву.

 

== Повітряна війна ==

18 вересня словацькі літаки були виведені з фронту.

 

 

== Наслідки ==