Шафран сітчастий: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м вікіфікація, категоризація, зовнішні посилання
доповнення
Рядок 23:
'''Шафра́н сітча́стий''' (''Crocus reticulatus'')<ref>[http://www.theplantlist.org/tpl1.1/record/kew-327436 The Plant List].{{ref-en}}</ref>&nbsp;— [[багаторічні рослини|багаторічна рослина]] родини [[Півникові|Півникових]]. Вид занесений до [[Червона книга України|Червоної книги України]] в статусі «Неоцінений». Маловідома [[Декоративні рослини|декоративна культура]].
 
Обидві видові назви&nbsp;—, українська та латинська&nbsp;—, вказують на характерну ознаку цього виду, а саме: добре помітну сіточку волокон, що вкриває нижню частину бульбоцибулини.
 
== Опис ==
[[Файл:Крокус сітчастий.JPG|міні|Квітка великим планом]]
[[Трав'янисті рослини|Трав'яниста рослина]] заввишки 5-30&nbsp;см. Весняний [[ефемероїд]], [[геофіти|геофіт]]. [[Бульбоцибулина]] завширшки до 1,5&nbsp;см, з коричневими грубосітчасто-волокнистими, нерідко розірваними оболонками; щороку змінюється. Стебло відсутнє. Листків 3-4 штуки, вони вузькі, шилоподібні (завширшки лише 0,5-1 мм), зелені з білою смужкою, з'являються одночасно з квітками і після цвітіння дужесильно видовжуються.

Покривало складається з 2-3-листе плівчастих лусок. Квітки поодинокі, запашні, блідо-фіалкові з 3 ніжно-бузковими або фіолетовими смужками на зовнішніх пелюстках. Зрідка траплятьсятрапляються рослини з білими квітками. Листочків [[Оцвітина]] тричленна, зрослопелюсткова, [[Актиноморфна квітка|оцвітиниактиноморфна]]. Віночок з довгою трубкою та шестилопатевим відгином, у зіві 6голий. Тичинок 3, вони жовті, з померанчевими [[пиляк]]ами, які за довжиною дорівнюють тичинковим ниткам. [[Приймочка]] жовтогаряча, трилопатева, довша за тичинки. Плід&nbsp;— довгаста [[Коробочка (плід)|коробочка]], що лежить на поверхні землі. Насінини коричневі, завширшки 2&nbsp;мм.
 
Число [[Хромосома|хромосом]] 2n = 12.
 
== Екологія ==
Рослина світлолюбна, морозостійка, помірно вологолюбна, але зростає переважно у посушливих місцевостях. Таке пристосування можливе завдяки скороченому [[Вегетаційний період|періоду вегетації]], під час якого рослинишафрани сітчасті встигають використати весняні запаси вологи у ґрунті. Типовими [[екотоп]]ами цього виду є схили степових балок, зарості чагарників, узлісся сосняків, негусті діброви, ялівцеві рідколісся, цілинні степи, рідше&nbsp;— узлісся заплавних лісів. Нерідко шафран сітчастий утворює [[Асоціація (біологія)|асоціації]] з [[Костриця (рід)|кострицею]], але в степах, де зростає [[Астрагал (рід)|астрагал]], його популяції нечисленні. На пасовищах популяції перебувають у пригніченому стані, тому тут трапляються лише поодинокі особини.
 
Розмножується бульбоцибулинами та насінням. Квітне у березні-травні, в теплі роки на півдні ареалу цвітіння може початися наприкінці січня &nbsp;— в лютому. Запилюється [[Перетинчастокрилі|перетинчастокрилими комахами]]. Плодоносить у травні-червні. Насіння розповсюджується [[Мурахи|мурахами]]. Його проростання зазвичай відбувається восени того ж року, коли воно достигло, рідше&nbsp;— через рік. Схожість насіння становить 90%. Сіянці здатні квітнути вже у 3-річному віці, проте масове цвітіння наступає у віці 4-6 років. Завдяки вегетативному розмноженню шафран сітчастий здатен утворювати клони.
 
== Поширення ==
Шафран сітчастий поширений на [[Балканський півострів|Балканах]], півночі [[Італія|Італії]], в [[Угорщина|Угорщині]], [[Румунія|Румунії]], [[Молдова|Молдові]], [[Болгарія|Болгарії]], [[Мала Азія|Малій Азії]], на [[Кавказ]]і, включно з [[Передкавказзя]]м і західною частиною [[Південний Кавказ|Закавказзя]], у пониззях [[Дон]]у. На теренах України цей вид зростає по всій лісостеповій і степовій зонах, в [[Кримський півострів|КримКриму]]у. Західна межа розповсюдження проходить через Східне [[Поділля]].<ref>Поширення та стан популяцій ''Crocus reticulatus Stev. ex Adams'' (Iridaceae) і ''Tulipa quercetorum Klok. & Zoz'' (Liliaceae) на території Східного Поділля / О.&nbsp;І.&nbsp;Шиндер // ''Укр. ботан. журн.''&nbsp;— 2009.&nbsp;— Т. 66, №&nbsp;4.&nbsp;— 489–497. &nbsp;— [http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/30077/04-Shynder.pdf?sequence=1 PDF].</ref> Висотний діапазон становить 100–1800 метрів над рівнем моря.
 
== Значення і статус виду ==
Хоча українські популяції шафрану сітчастого доволі численні, на їх динаміку негативно впливають весняні пали, випасання худоби, збирання квітів для букетів, оранка та вирубування дібров. Вид охороняється в заповідниках «[[Єланецький степ]]», [[Луганський природний заповідник|Луганському]], [[Український степовий природний заповідник|Українському степовому]], [[Дніпровсько-Орільський природний заповідник|Дніпровсько-Орільскому]], а також в національних парках «[[Святі Гори (національний природний парк)|Святі Гори]]» і «[[Національний природний парк «Гомольшанський»|Гомольшанський]]».
 
За межами України охороняється лише в Росії, де занесений до Червоних книг деяких чорноземних областей і республік Північного Кавказу.<ref>[http://oopt.aari.ru/bio/45202 Crocus reticulatus] на сайті «Особо охраняемые природные территории России».{{ref-ru}}&nbsp;— <small>Переглянуто 1 грудня 2014.</small></ref><ref>[http://xn--d1ahaoghbejbc5k.xn--p1ai/upload/iblock/5e9/Volume2.pdf Шафран сітчастий] у Червоній книзі Ростовської області. {{ref-ru}}</ref>
 
Шафран сітчастий вирощують в садах як [[Декоративні рослини|декоративну рослину]], хоча він менш популярний, ніж інші види цього роду. Висаджують його на клумбах, в [[Альпінарій|альпінаріях]], під кронами дерев. Насадження стійкі, часто культурні рослині дають самосів.
 
== Синоніми ==