Поезія: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Albedo (обговорення | внесок) |
|||
Рядок 6:
Розмежування словесної творчості на прозову й поетичну запропонував [[Аристотель]]. Він протиставляв простий і метризований різновиди письма. У [[поетика]]х [[Давній Рим|Давнього Риму]] це розмежування було поглиблене: віршова мова ({{lang-la|versa oratio}}) протиставлялася простій мові ({{lang-la|prosa oratio}}). До віршової мови зараховували [[епос]], [[лірика|лірику]] і [[драма|драму]]. До простої — оповідну, ораторську мову та філософську прозу.
: ''Поезія — це завжди неповторність,''
: ''Якийсь безсмертний дотик до душі.''
Рядок 17:
У певних контекстах поезія може виступати [[синонім]]ом загалом всієї [[література|художньої літератури]].
За [[Юрій Ковалів|Юрієм
== Особливість поетичної мови ==
На думку літературознавця [[Юрій Ковалів|Юрія Коваліва]], поезія зазвичай спирається на ірраціональність світосприйняття, відрізняючись таким чином від логічних структур, потребує певної недомовленості (пор. [[Герметизм (поезія)]]). Проте надмір недомовленості, на думку [[Едгар По|Едгара По]] (Філософія творчості), може завдати поезії шкоди. Натомість для прози характерний виразний логічний компонент, що посилює раціональність прозового наративу й орієнтується здебільшого на прояснену однозначність вислову. Поетична мова схильна до мальовничості, колористики, наближаючись у цьому до [[малярство|малярства]]
Поезія проявляє свою мистецьку автономію, витворюючи «другу реальність», пов'язану з довколишнім світом багатьма асоціативними каналами. Тому спроби одностороннього узалежнення її від зовнішньої дійсності, перетворення на засіб маніпулювання позаестетичних систем ([[політика|політики]], [[ідеологія|ідеології]], [[релігія|релігії]] тощо) призводять до дискредитації сутності цього [[мистецтво|мистецтва]]. Оперта, як правило, на ірраціональні принципи світобачення, поезія відмінна від логічних структур. Цим вона різниться від прози з її виразним логічним компонентом, котрий посилює частку раціональних ознак у [[роман (жанр)|романі]] чи [[повість|повісті]].
Рядок 26:
== Історія поезії ==
На думку фахівців, поезія як форма мистецтва передувала писемності. Найбільш раннім поетичним текстом, що зберігся до сьогодні, є «[[Епос про Гільгамеша]]», або поема «Про того, хто все бачив» (
Ритміко-інтонаційні особливості звукової артикуляції вважають джерелом як [[мовлення]], так і [[спів]]у. У [[фольклор]]і [[синкретизм]] [[вокал]]у й [[мовлення]] призвів до створення віршованих форм, які спершу завжди виконувалися в музичному супроводі. Такою була творчість [[аед]]ів, [[бард]]ів, [[трубадури|трубадурів]], [[трувери|труверів]], [[акин]]ів, [[кобзар]]ів, що були водночас поетами й музикантами. В Античній літературі розрізняли дифірамбічний, рапсодичний та анакреонтичний різновиди поезії. Вважається, що у французькій середньовічній повісті [[Окасен і Ніколет]] прозові фрагменти оповідалися, а віршовані співалися. Подібне розмежування поетичного й прозового відбулося і в католицькій [[літургія|літургії]], натомість православна літургія досі зберігає свій пісенний характер. Розмежування вірша й музики було започатковане в античну епоху й остаточно визнане в XIV столітті. Поетичні тексти вперше набули цілковитої автономії в таких європейських авторів, як [[Данте Аліґ'єрі]], [[Франческо Петрарка]], [[Торквато Тассо]], [[П'єр де Ронсар]].
== Елементи поезії ==
* [[Версифікація]] — система організації поетичного мовлення.
* [[Метрика (віршування)|Метрика]] — система віршованих розмірів.▼
* [[Строфіка]] — внутрішня структура строфи як ритмічно-інтонаційної цілості.▼
▲[[Метрика (віршування)|Метрика]] — система віршованих розмірів.
* [[Акцентуація]] — система наголошення в поетичному тексті.▼
* [[Інтонація (мовознавство)|Інтонація]] — сукупність мелодики, ритму, темпу, інтенсивності, акцентних буд, тембру і інших просодичних елементів поетичної мови.▼
▲[[Строфіка]] — внутрішня структура строфи як ритмічно-інтонаційної цілості.
▲[[Акцентуація]] — система наголошення в поетичному тексті.
▲[[Інтонація (мовознавство)|Інтонація]] — сукупність мелодики, ритму, темпу, інтенсивності, акцентних буд, тембру і інших просодичних елементів поетичної мови.
== Основні жанри ==
Рядок 51 ⟶ 47:
* [[Епіграма]] — жанр сатиричної поезії дотепного, дошкульного змісту з несподіваною, градаційно завершеною кінцівкою (пуантом).
* [[Газель (жанр)|Газель]] — ліричний вірш, що складається не менше як з трьох, не більше як з дванадцяти бейтів (двовіршів), пов'язаних наскрізною моноримою кожного другого рядка (крім першого бейта з парним римуванням) за схемою метричної основи аруза: аа, ба, ва, га тощо
* [[Хайку]] — жанр японської ліричної поезії, трирядковий неримований вірш на основі першої півстрофи танка, що складається з 17 складів (
* [[Гімн]] як жанрова форма поезії еволюціонував з культових пісень, завершуваних молитвою до культового божества
* [[Ідилія]] — одна з основних форм буколіки, невеликий, переважно віршовий твір, в якому поетизується сільське життя.
Рядок 57 ⟶ 53:
* [[Мадригал]] — світський літературний та музично-поетичний пісенний жанр епохи Відродження.
* [[Ода]] — жанр лірики, вірш, що виражає піднесені почуття, викликані важливими історичними подіями, діяльністю історичних осіб.
* [[Пастурель]] — різновид кансони, пісня-оповідь про зустріч ліричного героя (як правило, лицаря) з пастушкою (''pastoure'').
* [[Пісня]] — усамостійнений ліричний жанр, що походить від пісні, як музичного жанру
* [[Поема]] — як правило великий за обсягом ліричний, епічний, ліро-епічний твір, переважно віршований, у якому зображені значні події і яскраві характери.
Рядок 72 ⟶ 68:
== Форми ==
* [[Наративна поезія]]
* [[Епічна поезія]]
* [[Драматична поезія]]
* [[Сатирична поезія]]
* [[Лірична поезія]]
* [[Поезія прозою]]
* [[Спекулятивна поезія]]
== Див. також ==
* [[Фонетична поезія]]
* [[CYCLOP|Відеопоезія]]
* [[поетика]]
== Джерело ==
|