Друкарство: відмінності між версіями

Уже з кінця [[XV століття]] на території [[Королівство Польське|Королівства Польського]] і [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]] виникли друкарні, які діяли у [[Краків|Кракові]], [[Вільнюс|Вільн]]і, [[Несвіж]]і. У них було надруковано і перші [[кирилиця|кириличні]] книги [[церковнослов'янська мова|церковнослов'янською мовою]].

 

 

Перші друковані книги староукраїнською мовою видав [[Швайпольт Фіоль]] у своїй друкарні в Кракові («[[Осьмогласник]]» (1491) з дереворитом «Розп'яття», «[[Часословець]]» (1491), «[[Тріодь пістну]]» (не датована) і «[[Тріодь цвітну]]» (1491)) — яскраві взірці книжок для церковного ужитку. Як і «[[Псалтырь (Франциск Скорина)|Псалтырь]]» [[Франциск Скорина|Франциска Скорини]], видрукований [[1517]] році у Празі — посібник для шкільних потреб, так й інші церковно-світські книги проникали на терени України та переписувалися від руки в численних копіях.