Фонологія: відмінності між версіями

Розрізняють Ф. загальну (досліджує закони функціонування фонем, властиві багатьом мовам), описову (вивчає їх у конкр. мові або в якомусь конкр. діалекті) та історичну (її завданням є дослідження змін у фонем, складі мови протягом її існування чи певного періоду розвитку). Істор. зміни у фонол. системі мови безпосередньо пов’язані з фонетичними і на них грунтуються. Внаслідок таких змін деякі фонеми можуть втрачатися. Напр., носові голосні зникли ще в давньосхіднослов’ян. період, голосні '''[ъ], [ь], [Ђ] '''занепали в давньорус. період розвитку східнослов’ян. мов, інші виникли пізніше, напр., фонема [и] в укр. мові розвинулась внаслідок злиття в одному звукові давніх '''[ы] '''та '''[і]'''[сынъ > син, сіла (графічно — сила) > сила]. У процесі розвитку фонем. складу можуть втрачатися і окр. диференц. ознаки фонем, і їх протиставлення за цими ознаками, напр., назальність — неназальність у системі голосних, а також виникати нові диференц. ознаки й протиставлення за ними фонем, як-от палатальність — непалатальність приголосних, що з’явилася ще в пізній період існування спільнослов’ян. мови тощо. У різні періоди розвитку мови виникають нові морфонол. чергування, напр.: [е] > [о] (везти — возити, нести — носити) ще в праслов’ян. мові, [о], [е] > [і] (столи — стіл, печі — піч) — у ранній період розвитку укр. мови. Може також розширюватись функціонування окр. фонем, напр., [о], [е] в східнослов’ян. мовах після вокалізації зредукованих ь, '''ь '''тощо.<br />Фонологія, зокрема, виокремлює в структурі мови одиниці двох рівнів - сегментного і надсегментного. Відповідно виділяється ''[[сегментна фонологія]]'' і ''[[надсегментна фонологія]]''.<br />Сегментна фонологія займається одиницями мовленнєвого потоку. До них належать: ''[[фонема]]'', ''[[силабема]]'' (склад), ''[[такт]]'' (фонетичне слово), ''[[синтагмема]]'' (синтагма) і ''[[фразема]]'' (фраза).<br />Надсегментна фонологія (просодика, просодеміка) займається вивченням тих одиниць і засобів мовлення, які накладаються на лінійне (сегментне) мовлення і які в цілому формують явище, що дістало назву ''[[інтонація]]''. Сюди належить ''тонема'' ([[тон]]), ''акцентема'' ([[наголос]]), ''[[ритм]]'', ''[[темп]]'', ''[[пауза]]''.<br />

[[Категорія:Мовознавство]]
[[Категорія:Фонологія|*]]