Пляшка: відмінності між версіями

Великі пляшки іноді іменуються бутлями ({{lang-en|Bottle}}). Відомі також натуральні «[[гарбуз]]ові пляшки» — [[Калебас|калебасикалебас]]и (''див''. [[Тиква]]).

Пляшки, що підлягають переробці маркуються відповідно до SPI [[Код переробки|коду переробки]] ({{lang-en|Recycling codes}}) матеріалу. Деякі регіони [[США]] (і ін.країн) мають "[[контейнерний легалізований депозит]]"<ref>законодавчо вимагається акумулювання певного розміру грошової застави при купівлі безалкогольних та алкогольних напоїв, соків, молока, води, та/або інших контейнерів у місці продажу цих товарів. Коли контейнер повертається до уповноваженого на викуп центру або до первісного продавця в деяких юрисдикціях, депозит повністю або частково відшкодовується</ref> ({{lang-en|Container deposit legislation}}) - закріплений законом [[депозит]], який повертається після повернення пляшки.

У IV -му столітті, плоске дно (насправді ніколи не плоске в точності) поступово змінюється формою з нижнім зануренням, що забезпечує стабільність. Таке увігнуте дно отримало широке поширення, за винятком старовинних пляшок [[Cristal (вино)|Cristal]]<ref>[http://www.caminteresse.fr/questions_reponses/les_qr/divers/quelle_est_l_origine_du_culot_creux_des_bouteilles_de_vin Quelle est l’origine du culot creux des bouteilles de vin ?] </ref>. В XIV-XVII ст. вони мають різні назви залежно від їх форми: «цибулина», «стебло», «куля».

Скляна пляшка була важливою подією в історії вина, тому що, в поєднанні з високоякісною пробкою, виготовленою з кори [[Корковий дуб|коркового дуба]], це дозволило довгострокове старіння вина. Скло володіє всіма якостями, необхідними для довгострокового зберігання. Це в кінцевому підсумку призвело до "замкненого розливу", практики, коли вино поміщають в пляшку виробники (винні будинки), а не [[купець]]. До того часу вино продавалося на розлив (в [[Амфора|амфорахамфора]]х) і переливалося в пляшки тільки в магазині купця. Це створювало широкі можливості для шахрайства та фальсифікації, так як споживачеві доводилось повірити купецеві, щодо вмісту. Вважається, що найбільше вина, що споживається за межами виноробних регіонів були підроблені в деякому роді. Крім того, не всі купці були обережні, щоб уникнути окислення або забруднення в час розливу. Зокрема, у випадку з [[портвейн]]ом, розлив купцем певних, сумнівної якості, старих портвейнів привів до утворення високих цін в результаті (за якісні портвейни на ринку через це почали просити вищу ціну). Щоб уникнути цих проблем, найпрекрасніше вино починає розливатися за місцем виробництва (у тому числі всі портвейни, з 1974).<br />

[[Категорія:Пакування]]
[[Категорія:Склотара]]