Іридій: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 6:
 
Належить до металів групи [[платина|платини]]. Сріблясто-білий, дуже твердий та крихкий [[метал]]. Густина 22,65·10³ кг/м<sup>3</sup>; т-ра плавлення 2447&nbsp;°C; кипіння&nbsp;— 4380&nbsp;°C; [[Твердість]] за Брінеллем 1640 МПа. І. хімічно дуже мало активний. У царській горілці не розчиняється. У вигляді тонкодисперсного порошку (черні) адсорбує сірку, галогени і інш. неметали. Типовий елемент ультраосновних і основних гірських порід. Відомі нечисленні його сполуки з інш. металами платинової групи (осмієм, рутенієм, родієм, платиною), з сіркою і [[арсен]]ом.
 
Природний Ir є сумішшю двох ізотопів з масовими
числами 191 та 193 (переважає). Відомі ступені окиснення від
+6 до –1. У ступені +6 і +5 — сильний оксидант, у випадку +4
і +3 — утворює стабільні комплекси, особливо з амінами, а +1
вельми характерний, особливо у комплексах з фосфіновими й
карбонільними лігандами, хоча зазнає оксидативних перетворень до Ir(III). Ir(0) існує в карбонільних і фосфінових комплексах (пр., Ir<sub>2</sub>(CO)<sub>8</sub>). Найхарактерніше координаційне число в комплексних сполуках — 6 (для Ir(III) i Ir(IV)). Оксид Ir<sub>2</sub>O<sub>3</sub>, гідроксид Ir(OH)<sub>3</sub>.
 
== Історія ==