Корм акваріумних риб: відмінності між версіями

'''[[Корм]] для акваріумних риб''' поділяють на живий і сухий тваринний, рослинний та комбінований.<br />

Звичайно, краще годувати риб живим кормом і лише в разі необхідності замінювати його сухим.<br />

Повноцінне, правильне живлення риб — запорука їхнього [[здоров'я]] і своєчасного статевого дозрівання. Акваріумні риби, які дістають з кормом усі необхідні організму речовини, успішно протистоять [[Хвороба|хворобамхвороба]]м і несприятливому впливу середовища. І навпаки — риби, які не мають вдосталь якісного корму, згодом стають кволими, при недодержанні правильних умов утримування хворіють.

* Сухий корм може стати причиною [[Алергія|алергічних]] явищ у деяких людей<ref name="Рудь">Рудь М.П. Акваріум школяра.-К.: Рад.шк., 1990.-64с. ISBN 5-330-01196-5</ref>. 3 цього іноді роблять неправильний висновок про те, що [[акваріум]]у не місце в квартирі. Причина хвороби – пилоподібні рештки [[хітин]]у [[Ракоподібні|ракоподібних]] ([[гамарус]]ів, [[дафнія|дафнії]])<ref name="Рудь">< /ref>.

Під час годування риб необхідно керуватись особливостями їх живлення. Основними кормами можна вважати лише живі кормові організми. Вони мають значно вищу поживність, ніж будь-які консервовані або штучні види кормів. Крім того, багато видів риб дуже неохоче споживають нерухливий корм.

* Урізноманітнювати раціон (згодовуючи його рибкам почергово<ref name="Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф.Я. Попович, Б.К. Гапоненко, Н.М. Коваль и др.; Под ред. Ф.Я.Поповича. — Киев : Урожай, 1985.— с.664, ил.">Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф.Я. Попович, Б.К. Гапоненко, Н.М. Коваль и др.; Под ред. Ф.Я.Поповича. — Киев : Урожай, 1985.— с.664, ил.</ref>), наприклад [[золота рибка|золотої рибки]], можна провареною манною крупою, дрібно нарізаними [[Дощовий черв'як|дощовими черв'яками]], маленькими шматочками добре промитої яловичини тощо. [[Лорікарія нитчаста|Лорикарія]]м, [[Анциструс|анциструс]]ам як додаток до основних кормів дають ошпарені окропом листки [[шпинат]]у, [[Кульбаба лікарська|кульбаби]].

Деякі риби не можуть проковтнути великі шматки їжі, тому їм дають протерті шматочки вареної риби, м'ясо антарктичного [[Криль|криля]] або [[кальмар]]ів.

* Дорослих риб годують 1-2 рази на добу (а деколи і через добу, в залежності від стану рибок в один і той же час<ref name="Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф.Я. Попович, Б.К. Гапоненко, Н.М. Коваль и др.; Под ред. Ф.Я.Поповича. — Киев : Урожай, 1985.— с.664, ил.">Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф.Я. Попович, Б.К. Гапоненко, Н.М. Коваль и др.; Под ред. Ф.Я.Поповича. — Киев : Урожай, 1985.— с.664, ил.</ref>.

* Якщо ж в акваріумі багато молодих риб, їх годують двічі на день (слідкуючи за поїданням корму).

* Для годування краще використовувати годівниці, які прикріплюють над дрібнолистими рослинами. 3авдяки цьому корм, що падатиме в годівниці, затримуватиметься і риби матимуть змогу брати його в товщі води. Це зручно, якщо в акваріумі утримують риб, які неохоче беруть корм з дна. Тим паче, що, наприклад, [[трубочник]] швидко занурюється у ґрунт.

* Живий корм необхідно промивати щодня. Ніколи не слід промивати будь-які корми надто холодною водою. Краще, якщо вода матиме кімнатну температуру. Раптова зміна температури води на 5-10°С призводить до загибелі корму. Найчастіше не низька якість корму не дозволяє витримувати його кілька тижнів, а низька температура води, яку використовують для промивання.

Найчастіше годують риб [[трубочник звичайний|трубочником звичайним]] ({{lang-la|Tubifex tubifex}}). Його їдять майже всі акваріумні риби.

Трубочники — це малощетинкові<ref name="Шереметьєв І.І. Акваріумні риби.—К.: Рад. шк., 1989,—221 с. ISBN 5-330-00394-6">Шереметьєв І.І. Акваріумні риби.—К.: Рад. шк., 1989,—221 с. ISBN 5-330-00394-6</ref> кільчасті<ref name="Рудь">< /ref> черви, які живуть у [[мул]]і водойм з високим вмістом органічних речовин ( у [[мул]]і ставків, у заболочених річкових берегах). Висока концентрація черв'яків у ґрунті є ознакою забрудненості водойми. Висунувши верхню частину тіла з ґрунту, вони весь час роблять коливальні рухи, захоплюючи їжу: бактерій, найпростіших, органічні рештки. У місцях скупчення трубочників дно здається вкритим рухливим червонуватим «мохом».

Зачерпують трубочників разом з [[мул]]ом відром на довгій вірьовці. Від мулу їх промивають у ситі. Потім ставлять сито над тазом так, щоб вода ледве торкалася нижнього краю сита. Черв'яки поступово переповзуть у воду і зберуться в рухливий волохатий клубок, а сміття залишиться на ситі.

Годування свіжим, невитриманим у воді трубочником таких риб, як [[Лорікарія нитчаста|лорикарії]], [[Анциструс|анциструсианциструс]]и (особливо молоді), нерідко призводить до їх загибелі. Це трапляється тому, що кишечник свіжого трубочника заповнений мулом, який є причиною отруєння і загибелі риб, вимогливих до якості корму. Витриманий у воді протягом тижня трубочник поступово звільнює свою травну систему від мулу. Після цього його можна давати всім рибам без винятку.

Зберігають трубочник у неглибокій широкій посудині на нижній полиці холодильника. Шар його повинен бути не товщий 1-2 сантиметра при незначній кількості води. Якщо води налити більше, як це іноді роблять недосвідчені любителі, черв'яки швидко гинуть. При щоденному ретельному промиванні трубочники залишаються живими кілька тижнів.

Коретра - прудка прозора личинка комара хаоборуса <ref name="Рудь">< /ref> ({{lang-la|Chaoborus}}, синонім {{lang-la|Corethra}}).

[[Файл:Chaoborus_spChaoborus sp._pupa pupa,_Netherlands Netherlands.jpg|міні|праворуч|200пкс|Лялечка комара хаоборуса]]

Живе в середніх шарах води, де веде хижацький спосіб життя, живлячись невеликими ракоподібними, інфузоріями, коловертками. В акваріумах може поїдати мальків. Тому коретрою можна годувати тільки дорослу рибу і лише в тих акваріумах, де немає мальків.

Коретра - не дуже поживний корм. 3берігається він гірше, ніж мотиль.

Перевага коретри в тому, що вона є вільноплаваючим кормовим організмом, який не ховається в ґрунт. Тому риби не можуть виловити її одразу. Крім того, коретра є ідеальним кормом для риб, які схильні до ожиріння.

[[Файл:Zuckmückenlarve.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Личинка комара-довгунця (комара-дзвінця<ref name="Рудь">< /ref>)]]

3а вмістом поживних речовин перевершує коретру і трубочник. Особливо цінується мотиль невеликого розміру.

Під час тривалого зберігання частина мотиля може зіпсуватись. Годувати рибу таким кормом не можна. Відділити живий мотиль від загиблого можна так: усіх личинок кладуть у сачок з тюлю до кювети, в яку налито тонкий шар свіжої води. Через пів години живий мотиль переповзе в кювету. Загиблий мотиль залишиться у сачку. Або інший спосіб<ref> Новейшая энциклопедия рыбалки / [сост.А.И.Антонов ]. - М.: РИПОЛ классик, 2010. - 912с.:ил. ISBN 978-5-386-01624-1</ref>: з дрібної сітки для звичайної скляної банки виготовляють накладну кришку, ввігнуту, наскільки можливо, всередину. Наповнюють банку відстояною водою, накривають сіткою, щоб дно її погрузилось у воду, і висипають на неї мотиля. Через деякий час здорові личинки проникнуть через отвори і опустяться на дно банки.

Один із старих способів збереження мотиля, який описав М.Ф. 3олотницький<ref name="Рудь">< /ref>. Ним користувались акваристи майже сто років тому. Мотиль кладуть у мілку широку посудину разом з [[ричія плаваюча|ричією]] або [[Яванський мох|яванським мохом]], які вкладаються шаром у 2-3 сантиметри. Потрібно, щоб рослини були увесь час вологими. Посудину накривають зверху склом і ставлять у прохолодне місце. При такому зберіганні мотиль не злежується і довго не псується. Згодовувоть його разом з рослинами, у яких він зберігається. Після того як личинок з'їдено, мох виловлюють з акваріума сачком і кладуть назад в посудину з мотилем.

Найдовше мотиль зберігається у холодильнику, без води, на мокрій лляній тканині. Шар його повинен бути не товщий 1 см.

В якості додаткового корму для крупних риб, також використовують борошняних червів — личинок [[Хрущак борошняний|борошняного хруща]].<ref name="Козер">< /ref> Личинки мають жовте забарвлення, рухомі, довжиною 2-3 см. Для їх розведення використовують широку скляну банку, старий порожній акваріум, місткість з гладкими стінками, які щільно закриваються сітками з дрібними ячійками, щоб черви не виповзли. На дно місткості насипають [[Висівки|висівок]] і додають до них декілька кусочків витисненого [[лимон]]у, кусочків [[Булка|булк]]и, розмоченої в молоці і додають трохи [[Борошно|борошна]]. Місткість зверху накривають [[мішковина|мішковиною]]. Розвиток личинок продовжується 6-8 днів, після чого вони перетворюються в [[Лялечка|лялечки]]. З лялечок вилупляються жуки-хрущі, які харчуються тим самим кормом, що й личинки. Жуків вчасно відбирають і поміщують в іншу місткість, де вони будуть відкладати яйця, з яких після цього будуть виводитись личинки. Улюбленим кормом личинок є [[яєчний білок]].<ref name="Козер">< /ref> При розведенні личинок треба слідкувати за чистотою, а залишки корму потрібно періодично просіювати через сито.

Великі риби не відмовляються і від [[Дощовий черв'як|дощових черв'яків]], їх треба лише промити і порізати. Ними годують золотих рибок, цихлід і ін.. Непорізаними черв'яками слід годувати лише після того, як вони пробудуть на протязі доби в порожній банці, щоб опорожнились.<ref name="Козер">< /ref> Перед згодовуванням їх добре промивають холодною водою. Добувають дощових червів в літню пору. Зберігають, зазвичай, в ящиках з землею з городу. Дощові черви живуть в жирній садовій або городній землі.

[[Інфузорія-туфелька|Інфузорію туфельку]], загальновідому одноклітинну тваринку завдовжки 0,1— 0,3 мм, можна знайти серед рослинних решток. Взявши піпеткою кілька крапель рідини і помістивши їх на скло, під лупою можна відокремити інфузорій від інших тварин. Для цього поряд капають краплю свіжої води і сірником сполучають краплі. Інфузорія швидко перепливе в свіжу воду.

Діаптоми, циклопи — веслоногі рачки, які зустрічаються в малих і великих водоймах. На різних стадіях розвитку від личинки до дорослої форми, циклопи і діаптоми є чудовим кормом для молоді риб в міру ї ї зростання.

Годують цими рачками мальків або риб невеликих розмірів.

Дафнії ({{lang-la|Daphnia}}) — гіллястовусі рачки розміром 3-5 міліметрів. Найбільше їх у неглибоких водоймах влітку. Дафнії можуть стати одним з основних кормів для риб.

Дафній є кілька видів. Різні види дафній мають різну поживність. Дафнії з шипуватою товстою хітиновою оболонкою неохоче споживаються рибами, а прозорі, гладенькі покриви рачків свідчать про високу якість корму.

Дафнія може бути індикатором придатності акваріума до засадження рослинами і заселення рибами. Якщо дафнії залишилися в акваріумі живими через добу, це свідчить про сприятливий режим в акваріумі, відсутність у воді отруйних для риб і рослин речовин.

Добувають дафній, як і інші вільноплаваючі організми, сачком з легкої тканини з дрібним вічком. Найчастіше вони зустрічаються в заростях рослин, поблизу поверхні, на освітлених ділянках. Зберігають, наливши воду тонким шаром у будь-який плоский посуд. Аерацію здійснюють обов'язково.

Для успішного і тривалого зберігання (щоб годувати риб цим якісним кормом і взимку) їх заморожують в кубиках льоду.

Якщо кинути крижинку з дафніями в акваріум, вона буде досить довго плавати на поверхні води. Риби у процесі танення льоду швидко поїдають дафнію, яка опускається на дно. Калорійність мороженого корму досить висока, його поживність і якість майже не змінюються. 3берігати морожених рачків можна більше року. Розморожений корм повинен бути відразу згодований, повторному заморожуванню він не підлягає.

У теплу пору року в ставках сачком з густої тканини можна наловити «живого пилу». Це найдрібніший прісноводний планктон: личинки рачків ([[Наупліус|наупліусинаупліус]]и), їхні яйця, мікроскопічні [[водорості]], коловертки тощо. Більших за розміром тварин відмивають на ситі. Якщо поява мальків припала на холодну пору року і не можна знайти дрібного корму, то їх можна годувати личинками зяброногого рачка артемії, який у великій кількості населяє солоні озера й лимани (дорослі рачки великі, покриті жорстким панциром і для годування мальків непридатні).

Підростаючих мальків легко вигодовувати мікрочерв'яками турбатриксами ({{lang-la|[[Turbatrix]]}}; [[Рід (біологія)|рід]] [[Нематода|нематод]]) завдовжки 1—2 мм.

Перед годуванням мальків черв'яків промивають у плоскій посудині, з якої їх зручно вибирати [[пензель|пензлик]]ом. Черв'яками в першу чергу годують мальків, які живляться на дні акваріума, наприклад мальків сомів. Якщо мальки живляться в товщі води, вмикають продування — і маленькі черв'ячки, підхоплені течією, піднімаються. Живими в акваріумі вони залишаються майже добу.

До толокна в незначній кількості можна додавати розтерті драже полівітамінів, протерту свіжу [[Морква|моркву]], [[буряк]] тощо, Ці добавки урізноманітнять поживне середовище для нематод, а цінні поживні речовини, які вони нагромаджують, у зміненому вигляді споживатимуть мальки.

'''Розведення'''<br />

Щоб розводити цей корм, необхідно взяти кілька грамів толокна з черв'яками і внести його в поживне середовище, охолоджене до кімнатної температури. Достатня для годівлі мальків кількість черв'яків з'явиться через 2-3 доби.

Відділити нематод від середовища, у якому вони живуть, можна різними способами, але найкращий з них такий: кювету з черв'яками, щільно накриту склом, ставлять на теплу поверхню. Це може бути кришка акваріума. Через 15-20 хвилин, коли температура середовища підвищиться до 40°С, велика кількість нематод зконцентрується на склі, яким накрита кювета. Щоб згодовувати їх, скло занурюють у воду. Черв'яки легко відокремлюються від скла, швидко рухаються, повільно опускаються на дно і досить довго залишаються живими. Після годівлі мальків кювету необхідно поставити на постійне місце.

Оцтові нематоди не є шкідливими для людського організму, а також, не є [[паразити|паразитами]] людини<ref> {{ref-en}}[http://www.fda.gov/ora/compliance_ref/cpg/cpgfod/cpg525-825.html FDA: Sec. 525.825 Vinegar, Definitions - Adulteration with Vinegar Eels (CPG 7109.22)]</ref>.

Розводити енхітрей просто. У невеликий пластмасовий або дерев'яний (не з хвойних порід) ящичок насипають пухкої садової землі (або піщано-торфяної суміші в пропорції 1 : 1) шаром 10 см і кладуть підживлення — [[картопляне пюре]], [[Каша|кашу]], розмочену в [[Молоко|молоці]] булку, розмочені [[вівсяні пластівці]]. Через кілька тижнів з'явиться безліч енхітрей. Ґрунт повинен бути вологим, але не мокрим. Ящичок треба накрити склом. Температура — 16...20 °С.

Мальків [[Макропод звичайний|макроподів]] годують крутим яєчним жовтком. Маленький кусочок жовтка розтирається в ложці води, взятої з акваріуму. Для вигодовування мальків можна використовувати яєчний порошок. Ним можна вигодувати мальків даніо чи барбусів, але він вважається поганим кормом бо псує воду. <br />

Дослідженнями встановлено, що у багатьох [[Вид (біологія)|видів]] риб у травному тракті протягом перших днів після вилуплення (у перші дні постембріогенезу) активність кількох [[фермент]]ів (найчастіше це стосується [[трипсин]]у) дуже низька. На ранніх стадіях [[онтогенез]]у у певних видів личинок (наприклад, коропа) може не вистачати ферментів для перетравлення штучних кормів, що викликає низьку виживаність і ріст риб.<ref>Lukowicz von M. Experiments oa first feeding of carn fry with alevon and freeze-dried fish. – EIFAC Technical paper, 1979, № 35. Suppl. 1. – p.94-99. </ref> Вірогідно, що на такому етапі розвитку, коли ще не сформувались відповідні системи, які забезпечують синтез ферментів, молодь риб отримує потрібні ферменти разом із живим кормом, які і беруть участь у перетравленні їжі.

Із задоволенням поїдаєтся водними видами [[Черепахи|черепах]].

Гамарус популярний і незамінний у використанні як корм на рибозаводах, і широко застосовується при вирощуванні [[Форель|форелі]], [[Осетрові|осетрових]], [[коропові|коропових]] і інших цінних видів риб.

До [[Комбікорм|комбінованих кормів]] відносять різні кормові суміші. Такі суміші в своєму складі можуть включати м'ясну, рибну суху стружку ([[рибне борошно]]), висушений [[плавлений сир]], [[сухе молоко]], вітаміни та ін.,<ref name="Животные в доме">< /ref> сушену дафнію, борошно з висушених черв'яків, комах, [[гідробіонт]]ів і злаків, соєвий [[шрот]], харчовий агар, кормові дріжджі, кров ([[харчовий альбумін]]), ліки в профілактичних дозах.<ref name="Євтушенко">Євтушенко М.Ю. [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnau_tvppt/2011_160_1/11emy.pdf Ефективність використання стартового корму, виготовленого з гібриду червоного каліфорнійського черв'яка, для личинок риб] // [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnau_tvppt/ Науковий вісник Національного університету біоресурсів іприродокористування України. Серія: Технологія виробництва і переробкипродукції тваринництва. Збірник наукових праць]. — [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnau_tvppt/2011_160_1/zmist.html 2011, Вип. 160, ч.1]</ref>

Загальною проблемою, яка виникає при виготовленні та застосуванні гранульованих кормів, є їх недостатня вологостійкість і помітна втрата (до 40%) їхньої загальної маси та цінних поживних речовин за умов довготривалого зберігання, що призводить до зменшення поживної цінності харчового продукту.<ref name="Євтушенко">< /ref>

Рибам, які потребують рослинної їжі, згодовують м'які водяні рослини — [[елодея|елодею]], [[наяс]], [[Ряска|ряску]]. Охоче вони поїдають [[Салат (рослина)|салат]] і молоду [[Кропива|кропиву]]. Листя цих рослин обливають окропом, чіпляють до них тягарець і опускають в акваріум. До рослинних кормів також відносять чорний хліб, терті білі сухарі, манну крупу (ошпарену і промиту після цього), ошпарені і подріблені молоді [[Пагін|пагони]] [[Кульбаба лікарська|кульбаби]] і [[подорожник]]а.<ref name="Животные в доме">Животные в доме. Енциклопедия / Ред.кол.: В.Г.Гребцова, М.Г.Таршис, Г.И.Фоменко — М.: Научн. и-во «Большая российская энциклопедия»., 1994. ISBN 5-85270-118-1</ref>

[[Анциструс|Анциструси]]и залюбки поїдають ошпарені окропом або морожені листки [[Салат (рослина)|салат]]у, [[шпинат]]у, [[Кульбаба лікарська|кульбаби]]. [[Золота рибка|Золотих рибок]] годують промитою вареною [[манна крупа|манною крупою]] і вівсяною кашею, [[Ряска|ряскою]], дають [[Салат (рослина)|салат]] і [[Кропива|кропиву]], інакше рибки почнуть об'їдати [[акваріумні рослини]].