Кегель: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Angel O (обговорення | внесок)
TeoBot (обговорення | внесок)
м checkwiki за допомогою AWB
Рядок 1:
'''Кегель, кегль''' — основна розмірна характеристика [[шрифт]]у, позначається цифрою, одиниця виміру — [[типографський пункт]], [[квадрат]]. Кегель — висота площадки, на якій розміщуються літери разом із пробілами, які забезпечують при наборі прямий рядок та нормальний [[Інтерліньяж|інтерліньяж]], тому кегель не є висотою знаку (літери) в чистому вигляді. Термін німецького походження (''Kegel''), його англомовний аналог (''type size'') не є точним.<br />
 
== Довідка про історію та поширення типографського пункту ==
Рядок 5:
* Сучасний типографський пункт винайдений у Франції. Розробку такого стандарту почав священик Себастіан Труше, який запропонував міру рівну 1/1728 від ''французького футу'' (Pied du Roi, "королівська стопа", давня одиниця довжини—&nbsp;324,8 мм). Його '''пункт''' дорівнював 0.188 мм.
* 1737-го року друкар П'єр Фурн'є у своїй брошурі «Tables des Proportions qu’il faut observer entre les caractères», визначив цю одиницю як 1/864 в паризьких футах (300,1 мм), вона становила 1/12 від величини давнього шрифту [[Цицеро]] (близько 0,345 мм). Деякий час міра Фурн'є була забута, у 1927 році почалось її нове життя; на сьогодні нею послуговуються в Бельгії.
* Представник паризької династії видавців, Франсуа-Амбруаз Дідо, запропонував свою одиницю виміру, яка становила 2 пункта Труше, 1/12 цицеро і базувалась на французькому футі (0.37593&nbsp;мм). Нині [[пункт Дідо]] є базовим для кількох варіацій, що застосовуться в Європі та в усьому світі.<br />
Американське книгодрукування з 1886 року використовує одиницю, що дорівнює 0,3515&nbsp;мм. Для розрізнення з європейським пунктом, її називають '''пойнт'''.<br />
В СРСР була спроба переглянути значення пункту, "округлити" до 0,375 мм, однак її реалізації завадила війна.<br />
Рядок 11:
 
== Розміри шрифту ==
Шрифти від 3 до 12 пунктів називаються ''текстовими'', від 14 до 64—&nbsp;заголовковими, а від 72&—&nbsp;плакатними.<br/>
 
Ще в часи металевого набору склались назви кеглів різного розміру:
{| class="standard" border="1" style="text-align: center; line-height: normal" frame="box"
|-
! Розмір<br />в пунктах<ref>розмір в міліметрах обчислюється множенням на&nbsp;0,3759. Наприклад, брильянт&nbsp;—&nbsp;1,128&nbsp;мм, перл&nbsp;—&nbsp;1,88&nbsp;мм, цицеро&nbsp;—&nbsp;4,512&nbsp;мм, </ref> !! Назва !! Приклад
|-
| 3 || [[Брильянт]] || <span style="font-size: 3pt">Aa</span>
Рядок 85:
 
== Джерела ==
* [[Технологія набору та верстки|Технологія набору та верстки]] [Текст] : навч. посіб. / Д. В. Василишин, [[Василишин Олег Миколайович|О. М. Василишин]] ; за ред. [[Мельников Олександр Валерійович|О. В. Мельникова]] ; рец.: [[Величко Олена Михайлівна|О. М. Величко]], [[Антоник Михайло Стефанович|М. С. Антоник]], Ю. Ц. Жидецький. — Львів : [[Українська академія друкарства|Укр. акад. друкарства]], 2011. — 272 с. — 300 пр. — ISBN 978-966-322-190-8.
* Іванченко Р. Г. Реклама. Словник термінів [Текст]. — К., 1998. — С. 206.
 
{{Характеристики шрифта}}