Жан-Поль Сартр: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
StarDeg (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
TeoBot (обговорення | внесок) м checkwiki за допомогою AWB |
||
Рядок 20:
{{НобелівськаПремія}}
'''Жан-Поль Шарль Емар Сартр''' (фр. [[:fr:Jean-
== Біографія ==
Жан-Поль Сартр (англ. [[:en:Jean-
Освіту Сартр отримав в ліцеї [[Ла-Рошелі]], закінчив [[Вища нормальна школа (Париж)|Вищу нормальну школу]] (фр. [[École normale superiéure|École normale supérieure]]) в [[Париж]]і з дисертацією з [[Філософія|філософії]], стажувався у [[Французький інститут в Берліні|Французькому інституті в Берліні]] ([[1934]]). Викладав [[філософія|філософію]] в різних ліцеях [[Франція|Франції]] ([[1929]]–[[1939]] і [[1941]]–[[1944]]); з [[1944]] року цілком присвятив себе літературній праці. Ще в студентські роки познайомився з [[Сімона де Бовуар|Сімоною де Бовуар]] (англ. [[:en:
У [[1929]] році він закінчив [[Вища нормальна школа (Париж)|Вищу нормальну школу]] й упродовж [[1941]]–[[1945]] років викладав у різних ліцеях (йому довелося зробити короткочасну перерву в зв'язку із службою в Збройних силах і перебуванням у військовому полоні).
Разом з [[Сімона де Бовуар|Сімоною де Бовуар]] і [[Моріс Мерло-Понті|Морісом Мерло-Понті]] він заснував журнал [[«Нові часи»]] ([[:en:
У [[1956]] році Сартр і редакція журналу [[«Нові часи»]] дистанціювалися (на відміну від [[Камю]]) від прийняття ідеї французького [[Алжир]]у і підтримали прагнення до незалежності алжирського народу. Сартр виступає проти катувань, захищає свободу народів визначати свою долю, аналізує насильство як гангрену схожу з [[колоніалізм|колоніалізмом.]]
Рядок 35:
Після неодноразових погроз [[французькі націоналісти|французьких націоналістів]] ними була двічі підірвана його квартира в центрі [[Париж]]а; редакцію [[«Нових часів»]] бойовики-націоналісти захоплювали п'ять разів.
Сартр, як і багато представників інтелігенції країн третього світу, активно надавав підтримку [[Кубинська революція|кубинської революції]] [[1959]] року. У [[червень|червні
Сартр взяв активну участь в [[Трибунал Рассела|Трибуналі Рассела]] з розслідування військових злочинів, скоєних у [[В'єтнам|В'єтнамі.]] У 1[[1967|967]] році [[Міжнародний трибунал з розслідування військових злочинів]] провів два своїх засідання — в [[Стокгольм]]і і в [[Роськилде]], де Сартр виголосив свою гучну промову про [[геноцид]], в тому числі в [[французький Алжир|французькому Алжирі.]]
Рядок 41:
Сартр був учасником [[революція у Франції|революції у Франції]] [[1968]] (можна навіть сказати, що Сартр став [[символ]]ом [[революція|революції]]: бунтівні [[студент]]и, захопивши [[Сорбонна|Сорбонну]], впустили всередину одного тільки Сартра), в повоєнні роки — численних [[Демократичний рух (Франція)|демократичних]], [[маоістський рух|маоістських рухів]] і організацій. Брав участь у протестах проти [[Алжирська війни|Алжирської війни]], придушення [[Угорське повстання 1956|Угорського повстання]] [[1956]], [[В'єтнамська війна|В'єтнамської війни]], проти вторгнення американських військ на [[Куба|Кубу]], проти введення радянських військ до [[Прага|Праги]], проти придушення [[інакомислення]] в [[СРСР]]. Протягом життя його політичні позиції досить сильно коливалися, але завжди залишалися лівими, і завжди Сартр відстоював права знедоленого людини, того самого приниженого [[«Самоучки»|«Самоучки»,]] якщо цитувати роман «<nowiki/>[[Нудота|Нудота»]].
Під час чергового протесту було затримано Ж.-П. Сартра, що викликало обурення студентства. Коли про це дізнався [[Шарль де Голль]] ([[:en:
''«У Франції Вольтерів не саджають».''
Рядок 53:
В [[1964]] році Жан-Поль Сартр став лауреатом [[Нобелівська премія з літератури|Нобелівської премії (література)]]. Але він відмовився прийняти цю [[нагорода|нагороду]], заявивши про своє небажання бути чим-небуть зобов'язаним будь-якій соціальній інституції. В тому ж році Сартр заявив про свою відмову від літературної діяльності, назвав літературу сурогатом дійсного перетворення світу.
Творчість Жана Поля Сартра відбиває тенденцію усього двадцятого століття й тим, що у ній він звертався безпосередньо до особистості кількох персонажів культури у своїх кількох біографіях: [[Флобер Гюстав|Флобера]] (англ. [[:en:
== Філософська концепція ==
Рядок 100:
{{Wikiquote}}
* «<nowiki/>[[Нудота]]<nowiki/>» («<nowiki/>[[:fr:
* «<nowiki/>[[Мур]]<nowiki/>» («<nowiki/>[[:fr:
* «<nowiki/>[[Буття й ніщо]]<nowiki/>» («<nowiki/>[[:fr:L'
* «<nowiki/>[[Мухи]]<nowiki/>» («<nowiki/>[[:fr:
* «<nowiki/>[[Дороги свободи]] (Незавершена тетралогія)» («<nowiki/>[[Les chemins de la liberté, 3 vols]]<nowiki/>», [[1945]]–[[1949]]))
* «<nowiki/>[[Екзистенціалізм— це гуманізм|Екзистенціалізм — це гуманізм]]<nowiki/>» («<nowiki/>[[:fr:L'existen|L'existentialisme est un humanisme]]<nowiki/>», [[1945]])
* «<nowiki/>[[Шаноблива повія]]<nowiki/>» («<nowiki/>[[:fr:
* «<nowiki/>[[Що таке література?]]<nowiki/>» («<nowiki/>[[Qu'est ce que la littérature?]]<nowiki/>», [[1947]])
* «<nowiki/>[[Брудними руками]]<nowiki/>» («<nowiki/>[[:fr:
* «<nowiki/>[[Критика діалектичного розуму]]<nowiki/>» («<nowiki/>[[:fr:
* «<nowiki/>[[Слова]]<nowiki/>» («<nowiki/>[[:fr:
* «<nowiki/>[[Родинний ідіот. Гюстав Флобер]]<nowiki/>» («<nowiki/>[[L'Idiot de la famille. Gustave Flaubert 1821-1857]]<nowiki/>», [[1971]]–[[1972]])
| |||