Куряча війна: відмінності між версіями

50 байтів вилучено ,  7 років тому
м
checkwiki за допомогою AWB
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(стильові правлення)
м (checkwiki за допомогою AWB)
[[Файл:Rodakowski_Chicken_WarRodakowski Chicken War.png|міні|праворуч|300пкс|Упокорення Сигізмунда І перед шляхтою у Низькому замку Львова. Картина Г. Родаковського]]
[[Файл:Війна кокоша.jpg|міні|праворуч|200пкс|Війна кокоша. Худ. Я. П. Норбін. До 1830 р.]]
'''Війна кокоша''' ''(куряча війна, рокош львівський, рокош глинянський)'' ({{lang-pl|Wojna kokosza}}) була першим рокошем (заколотом) шляхти проти посилення влади короля у польському королівств і відбулась у липні 1537 у [[Руське воєводство|Руському воєводстві]] та [[Львів|Львові]]. Рокош мало вплинув на становище [[магнат]]ів, які надали йому глузливу назву від з'їджених шляхтою всіх [[Курка|курей]] ''«від яйця до курчати»'' в околицях [[Глиняни|Глинян]] і Львова.
Шляхта, зібрана у таборі під Глинянами, замість підготовки до походу провела рокошовий Сейм, на якому ухвалила претензії до короля з 36 пунктів. Головними вимогами були:
* кодифікація права, прийнятих на Сеймиках законів;
* зменшення повноважень [[Сенат]]у на користь палати послів шляхти Сейму згідно з гаслом ''«nihil novi»'' — ''«нічого нового без палати послів»'' ([[Король|король]] представляв [[Монархія|монархію]], Сенат магнатерію, палата послів Сейму шляхетську [[Демократія|демократію]] із найбільшою законодавчою владою;
* обрання нового короля виключно після смерті старого голосами шляхти на елекційному Сеймі «з волі і згоди присутніх»;
* заборона скупу маєтностей королевою Боною;
* гарантування свободи віровизнання;
* звільнення шляхти від усіх видів внутрішніх податків — мит, мостових, дорожніх і т. д.;
* ліквідації [[Цех|цехівцех]]ів у містах, заборони володіння [[Міщанство|міщанами]] земельними наділами, збільшення торговельних прав євреїв, що здебільшого жили у маєтностях шляхти, підпорядкування міщан шляхті у приватних містах, недопущення нешляхетних осіб до костельних урядів.
 
Король прибув до Львова 13 серпня з двором і військом, намагався домовитись з шляхтою і зрештою розпустив посполите рушення. Рокош тривав до 9 вересня 1537, коли король Сигізмунд І Старий у [[Низький замок|Низькому замку]] Львова змушений був упокоритись і вибачитись перед представниками шляхти: [[Каштелян|каштеляномкаштелян]]ом [[Краків|краківськимкраків]]ським Валентином Дембінським, [[Маршалок|маршалком]] палати послів Яном Сєраковським, підчашим королівським [[Зборовський Мартин|Мартином Зборовським]], чашником коронним Петром Зборовським та іншими. Він гарантував припинення неправомірного заволодіння землями Королівщини королевою Боною, обрання наступного короля на [[Елекційний сейм|елекційному Сеймі]] шляхтою, але не визнавав права шляхти на рокош. Король намагався через суд притягти до відповідальності провідників рокошу за образу королівського маєстату (гідності). Також було розпочато щорічне скликання Сеймів у Пйонтркові, Кракові. Більшість претензій шляхти було законодавчо врегульовано лише починаючи з 1570-х років. Із затвердження виборів короля шляхтою розпочався процес послаблення королівської влади у державі.
 
== Див. також ==
42 924

редагування