Брусилівське збройне повстання (1918): відмінності між версіями

'''Брусилівське збройне повстання 1918''' — виступ селян [[Радомисльський повіт|Радомисльського повіту]] [[Київська губернія|Київської губернії]] проти австро-німецьких окупантів і режиму [[Скоропадський Павло Петрович|Павла Скоропадського]] на території нинішнього [[Брусилівський район|Брусилівського району]] [[Житомирська область|Житомирської області]]. У містечку [[Брусилів (смт)|Брусилів]] (нині селище міського типу Житомирської області) був утворений повстанський комітет, який разом з місцевими більшовиками і представниками сільських повстанських комітетів виробив загальний план повстання. Воно мало розпочатися одночасно в багатьох населених пунктах [[Житомирщина|Житомирщини]]. Обраний повстанський штаб дислокувався в селі [[Соловіївка|Соловіївка]]. В ніч на 20 серпня один із повстанських загонів напав на поміщицьку садибу в селі [[Покришів|Покришів]] Брусилівської волості, інші — на поміщицьку економію на хуторі [[Лазарівка (Брусилівський район)|Лазарівка]] Водотийської волості. 22 серпня повстанські загони в кількості 300 осіб зосередилися в селі Соловіївка. У ніч з 22 на 23 серпня спалахнуло повстання в Брусилові. Окупаційна влада стягнула в район повстання значні військові резерви. Погано озброєним повстанцям важко було витримати натиск регулярних частин. Їхні сили були розпорошені. Широко задумане повстання набуло характеру окремих селянських виступів.