Битва під Ярославом: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Відкинуто редагування 93.78.6.167 до зробленого Rokkero
TeoBot (обговорення | внесок)
м checkwiki за допомогою AWB
Рядок 4:
|caption = Турнір між воєводою Воршем та князем Ростиславом під обложеним містом Ярославом
|date = [[17 серпня]] [[1245]]
|place = поблизу [[Ярослав|Ярослав]]а<br /> (сучасне [[Підкарпатське воєводство]], [[Польща]])
|result = Перемога [[галицько-Волинське князівство|галицько-волинських]] військ
|combatant1 = [[Файл:Alex K Halych-Volhynia.svg|20px]] [[Галицько-Волинське князівство]]
Рядок 16:
}}
 
'''Би́тва під Яросла́вом''' ([[17 серпня]] [[1245]])&nbsp;— [[бій]], що відбувся поблизу міста [[Ярослав (місто)|Ярослав]] над рікою [[Сян|Сяном]]ом між військами [[галицько-волинське князівство|галицько-волинських]] [[князь|князів]] [[Данило Галицький|Данила]] і [[Василько Романович|Василька Романовичів]] з одного боку і силами [[Королівство Угорське (1000 - 1526)|угорців]], [[Королівство Польське|поляків]] та галицької [[бояри|боярської]] опозиції з іншого.
 
== Передісторія ==
Рядок 36:
''Ростислав, отож, виладнавшись до бою, перейшов глибокий яр,— він бо йшов супроти Данилового полку,— але Андрій-двірський постарався, щоб він не зітнувся з Даниловим полком. Прискоривши хід, Андрій зітнувся з військом Ростиславовим кріпко: списи так ламалися об броню, наче це були удари грому, і з обох же сторін многі, упавши з коней, померли, а інші поранені були сильними ударами списів. Данило тоді послав на поміч йому, Андрієві, двадцять вибраних мужів. І хоча боярин Василій Глібович і князі Всеволод Олександрович та Мстислав Глібович, не маючи змоги помогти Андрієві, побігли обидва назад до Сяну, але Андрій, що зостався з невеликою дружиною, в'їжджаючи, кріпко боровся з ними''<ref name="lit">[http://litopys.org.ua/litop/lit24.htm ''Літопис руський'' / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — К.: Дніпро, 1989. — C. 403]</ref>.
 
На одному з [[фланг|флангів]]ів почали наступ поляки Флоріана Войцеховича. Співаючи гімн «[[Богородиця (гімн)|Богородиця]]»<ref> В тексті літопису «керьлѣшь», полонізована форма грецького «киріє елейсон»&nbsp;— Господи, помилуй. Ймовірно, що поляки співали гімн «Bogurodzica», де є цей приспів. [http://litopys.org.ua/litop/lit24.htm ''Літопис руський'' / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — К.: Дніпро, 1989. — C. 403]</ref>, вони зійшлися з волинськими частинами Василька і тривалий час билися.
 
Між тим, Данило розгледів, що основні сили противника&nbsp;— угорське військо на чолі з воєводою [[Фільней (бан)|Фільнеєм]]&nbsp;— зосереджено позаду ростиславових частин. Він обійшов позиції Ростислава і вдарив по угорцях. В бою Фільней схопив Данила, але той зумів визволитися. Поки основні данилові полки боролися з ворогом, сам князь від'їхав від місця бою і напав на угорців з іншої сторони. Молодий княжич [[Лев Данилович]] збив і поранив ворожого воєводу списом. Коли русичі роздерли угорську хоругву навпіл, військо противника кинулося тікати. Побачивши, що угорці відступають, Ростислав також повернув навтікача.
Рядок 42:
В літописі розгром ворога описано так:
 
''І коли побачив Данило, що ляхи кріпко ідуть на Василька, «кєрліш» співаючи, і сильним голосом ревли у війську їх, коли ж побачив Данило зблизька битву Ростиславову і Філю, воєводу угорського, що стояв у задньому полку із хоругвою і казав: «Руси скорі є на битву, але вистіймо перед натиском їх, бо вони не видержують довгий час у січі»,— бог, однак, не послухав нахваляння його,— то рушив на нього Данило зі стольником Яковом Марковичем і з боярином Шелвом. Шелв тоді був збитий списом, а Данила Філя схопив. Він вирвався з рук його і виїхав із битви, але, побачивши угрина, що йшов на поміч Філі, списом збив його, і спис, загнаний в нього, зламався, а він упав з коня і спустив дух. А об того гордого Філю Лев, ся дитина, зламав списа свого. І знову Данило скоро прийшов на нього, [Філю], і розтрощив військо його, і хоругов його роздер навпіл. Побачивши ж це, Ростислав побіг, і повернули угри навтікача''<ref name="lit">< /ref>.
 
Данило кинувся у погоню за ворогом через глибокий яр, не знаючи стану справу у василькових полках. Коли він угледів свою хорогву, що гнала поляків, то був дуже радий. Данило і Василько об'єдналися поблизу Ярослава та припинили переслідування. Ростиславова піхота, що стояла біля міста, заходилася тікати.
Рядок 74:
* [http://history.franko.lviv.ua/IIIja.htm Ярославська битва] {{ref-uk}}
 
{{Добра стаття}}
 
{{DEFAULTSORT:Ярослав}}
[[Категорія:Битви Галицько-Волинського князівства]]
[[Категорія:Битви в історії Угорщини]]
Рядок 80 ⟶ 83:
[[Категорія:Польсько-українські битви]]
[[Категорія:Ярослав]]
{{DEFAULTSORT:Ярослав}}
 
{{Добра стаття}}