Відмінності між версіями «Бальї»

137 байтів вилучено ,  5 років тому
м
checkwiki за допомогою AWB
м (checkwiki за допомогою AWB)
 
== Етимологія ==
Слово «бальї» (первісні варіанти ''«бажюль», «бель»'') походить, мабуть, з середньовічної [[грецька мова|грецької мови]], оскільки в [[Візантійська імперія|Візантії]] титулом ''«bajule»'' величали наставників «багрянородних» принців. Грецьке слово, у свою чергу, ймовірно, сходить до латинського «bajulus» — тобто «намісник». Як вважається, у Франції титул «bajule» вперше запровадив [[Карл I Великий|Карл Великий]], надавши його [[Арнульф|Арнульфу]]у — вихователю [[Людовик I Благочестивий|Людовика Благочестивого]].
 
== Бальї у Франції ==
Посада бальї була заснована в [[XIII століття|XIII столітті]], королем [[Філіп II Август|Філіпом-Августом]], який розділив королівський [[домен]] на частини, що називалися «бальяжами». Вирушаючи в [[Хрестові походи|Хрестовий похід]] [[1190|1190 року]], Філіп-Август, доручив бальї керування частинами королівського домену, зобов'язавши їх правити суд не рідше ніж раз на місяць, причому спеціально обумовивши, що під їхню юрисдикцію в першу чергу потрапляють справи про зраду, вбивство або викраденні людей. Під керуванням бальї мали знаходитися міські [[прево]], йому ж давалося право оспорити їхні рішення.
 
Вищою інстанцією стосовно до бальї мала служити [[регент|регентська]]ська рада, куди слід було за необхідності подавати скаргу на його рішення і куди бальї мав особисто з'являтися для звітування.
 
Крім чисто суддівських обов'язків, на бальї покладався також нагляд за збором податків, керування адміністрацією бальяжу від імені короля, розбирання скарг на королівських [[васал|васалів]]ів, командування місцевими військами.
 
[[Людовик IX (король Франції)|Людовик Святий]] поставив на завойованих землях чотирьох нових, так званих «великих бальї»: для графства [[Вермандуа]] — в [[Сен-Кентін|Сен-Кентіні]]і, для Шампані — в [[Сан (Йонна)|Сансі]], для [[Бургундія|Бургундії]] — в [[Макон|Маконі]]і і для [[Овернь|Оверні]] — в [[Сен-П'єр-ле-Мутьє]].
 
Водночас, для уникнення зловживань, Людовик (ордонансами [[1254|1254]] та [[1256|1256 років]], і слідом за ним [[Філіп IV (король Франції)|Філіп Красивий]] [[1303|1303 року]]) намагалися обмежити владу цього чиновника певними правилами. Так, для бальї було заборонено в місці виконання ним своїх обов'язків набувати власність, приймати подарунки, одружуватися або одружувати дітей, їм відтепер заборонялося після виходу у відставку затримуватися на колишньому місці більше сорока днів; винятком був випадок, якщо уже колишньому бальї вимагалося виступати відповідачем у суді, також їм належало судити «великих та малих за одними і тими ж законами».
 
Також бальї відтепер ставилося в обов'язок особисто з'являтися перед королівським парламентом і звітувати щодо своїх судових рішень, управління та фінансову політику.
 
Власне, всі ці заборони були спрямовані проти можливості для бальї узурпувати владу та перетворитися з королівського чиновника в фактичного господаря області — при тому, що посада їхня сама по собі повинна була зміцнювати королівську владу на противагу феодальній.
 
Так, в одному з призначень, зроблених в ті часи, бальї уповноважувався у разі якщо «''до вашого слуху дійшло, що духовні монсеньйори, представники церкви лагодять комусь образи, ви зобов'язані про те сповістити короля; якщо світські монсеньйори бажають застосувати до вас силу, ви не зобов'язані це терпіти; якщо адвокати монсеньйора бажають пожерти народ, ви повинні зібрати про те вичерпні відомості і дати про те знати королю.''»
 
Бальї повинен був серед іншого бути «легістом» — тобто займатися спеціальним, вичерпним для того часу вивченням законів та звичаїв. Це також накладало деякі обмеження; так в [[XIV століття|XIV столітті]] увійшло звичку призначати для одного й того ж району двох бальї, як було сказано у відповідному документі «''колишній — хороший воїн, при тому, що недостатньо обізнаний у розборі скарг''».
 
В цей же час посада, первісно єдна, розпадається на дві — з'являються бальї «мантії» та «шпаги». Перші як судові урядовці, другі — військові.
 
[[1413|1413 року]] [[Карл VI Божевільний|Карл VI]] після бунту кабош'єнів у Парижі своїм ордонансом дозволяв бальї під свою особисту відповідальність призначити собі заступника, який міг би взяти на себе суддівські функції. У часи [[Карл VII (король Франції)|Карла VII]] (ордонанс [[1454|1454 року]]) кількість заступників зросла до двох — один з них уповноважений завідувати «загальними», інший — «приватними» судовими справами. [[Карл VIII (король Франції)|Карл VIII]], [[1493|1493 року]] зробив призначення заступників обов'язковим. [[Людовик XII (король Франції)|Людовик XII]] передав [[Парламент|Парламенту]]у права призначати та самих бальї та їх заступників, причому від останніх потрібно бути ліцензіатами загального та канонічного права.
 
Надалі кількість заступників продовжувало зростати. Кожний бальї поступово обзаводився заступника з загального кримінального права, загального цивільного права, і декількох заступників з окремих питань. [[1561|1561 року]] обов'язки бальї «довгої мантії» (тобто суддівського) та бальї «короткій мантії» (тобто військового) були жорстко та остаточно розділені, з [[1579]] військовому бальї остаточно було заборонено займатися питаннями судочинства.
 
На початок [[XVI століття|XVI сторіччя]] військові функції бальї відійшли до губернаторів, збір податків — спеціально для цього призначених чиновників, і бальї перетворився (при змішанні обов'язків, характерному для цих часів) в командувача місцевим ополченням, а в [[XVII століття|XVII]] і [[XVIII століття|XVIII століттях]]х — в дворянського губернатора, який зберіг, втім, свої привілеї та призначався обов'язково з аристократів.
 
Сеньйори окремих земель також мали власних бальї, що мали ті ж права, що й королівські бальї у відповідному домені. У багатьох єпископства та абатствах були власні бальї.
 
У Парижі, «палацовий бальї» в Палаці Правосуддя виконував функції легіста. «Судовий бальї» в соборі Нотр-Дам виступав як фахівець з канонічного права, власного бальї мав також Паризький арсенал.
 
Остаточно посада бальї зникла у післяреволюційній Франції.
 
== На Мальті ==
В [[госпітальєри|мальтійському ордені]] посада бальї йшла за старшинством за великим пріором і була старшою по відношенню до командора.
 
== У Швейцарії ==
 
У Швейцарії бальї виконував обов'язки глави судового округу (Landvogt), в його руках зосереджувалася виконавча влада. В [[Адміністративний поділ Швейцарії|кантонах]], де говорили [[німецька мова|по-німецьки]], титулу бальї відповідав Amtmann (або Ammann), вибираємо громадянами кантону — в такому разі, він носив ім'я Landammann, міста — Stadtammann або [[комуна (Швейцарія)|комуни]] Gemeindeammann.
 
== На Нормандських островах ==
З часів [[Генріх II Плантагенет|Генріха II]], на Нормандських островах і в самій Нормандії, колишньою частиною англійського королівства, існував бейклі (сучасний [[бейліф]]), чиї обов'язки відповідали французькому бальї. На [[Нормандські острови|островах]] ця посада існує та понині (див. [[Бейлівік]]).
 
== У Польщі ==
42 924

редагування