Відкрити головне меню

Зміни

36 байтів вилучено, 3 роки тому
м
checkwiki за допомогою AWB
 
'''Індій''' (In)&nbsp;— [[хімічний елемент]] з [[Атомний номер|атомним номером]] 49, атомна маса 114.82, електронна конфігурація [Kr]5s<sup>2</sup>4d<sup>10</sup>5p<sup>1</sup>; група 13,
період 5, p-блок. Природний елемент складається з двох ізотопів з масовими числами 113 та 115 (головний). Відомі ступені окиснення+ 1, +2, найбільш стійкий +3. Оксиди In<sub>2</sub>O, In<sub>2</sub>O<sub>3</sub>. Гідрооксид In(ОН)<sub>3</sub> амфотерний.
 
Проста речовина — індій, однойменний м'який сріблясто-білий метал - т. пл. 156.78 ºС, т. кип. 2080 ºС, густина 7.31 г см<sup>–3</sup>.
 
Стійкий на повітрі, але окиснюється при сильному нагріванні до In<sub>2</sub>O<sub>3</sub>, розчиняється в кислотах, взаємодіє з хлором, бромом, йодом.
 
== Застосування ==
Індій може використовуватися у вигляді компоненту [[М'який припій|м'яких припійних]] сплавів. Мала [[твердість]] та висока [[ковкість]] роблять його ідеальним [[Припій|припоєм]] для з'єднання деталей, що виготовлені з [[метал]]ів із значно відмінними [[Коефіцієнт теплового розширення|коефіцієнтами теплового розширення]]. Також він дозволяє спаювати неметалічні матеріали, в тому числі [[скло]] та [[Кераміка|кераміку]], добре підходить для пайки [[Золото|золота]]. В цілому, додавання індію в сплав, покращує його [[Змочування|змочувальну]] здатність, [[електропровідність]], [[пластичність]] та знижує [[Температура плавлення|температуру плавлення]].<ref name="manko">{{cite book|url=|title=Пайка та припої. Матеріали, конструкції, технологія та методи розрахунку|author=Говард Г. Манко|publisher=Машиностроение|location=Москва|year=1968|isbn=|language=російська|pages=109-112}}</ref> Після вилучення з широкого обігу в галузі [[Електроніка|електроніки]] [[Свинець|свинцю]], у 2000-х роках активізувався пошук нових [[Безсвинцевий припій|безсвинцевих припійних]] сплавів. Актуальність застосування припоїв із вмістом індію зростає, однак з огляду на його дефіцитність та високу вартість, вони все ще знаходять лише обмежене використання.<ref name="manko"/><ref name=medved>{{cite book|url=|series=Мир электроники|title=Сборка и монтаж электронных устройств|trans_title=Збірка та монтаж електронних пристроїв |author=Медведєв А.М. |publisher=Техносфера |location=Москва |year=2007 |isbn=978-5-94836-131-4 |language=російською |pages=107-108}}</ref><ref name="manko"/> Завдяки здатності індію зберігати [[ковкість]] навіть в умовах низьких температур, припої на його основі використовуються в [[Кріотехніка|кріогенній техніці]].<ref name="manko"/><ref>[http://www.matweb.com/search/DataSheet.aspx?MatGUID=08d1a1dea82b4e13ac90e38eecb0b919 Indium Corp. Індієво-срібний припійний сплав&nbsp;— Indalloy 3] (англ.)</ref><ref>[http://www.matweb.com/search/DataSheet.aspx?MatGUID=a8d11bdcc82c4410af96f5d43579d420 Indium Corp. Індієво-срібний припійний сплав&nbsp;— Indalloy 290] (англ.)</ref> Загалом на сплави та припої припадає 12% світового споживання індію.<ref name="usage"/>
 
В цілому, до технічних сфер застосування індію відносяться:
* [[радіотехніка]] і [[електроніка]] (матеріал для виробництва [[Рідкі кристали|рідкокристалічних]] панелей [50% світового споживання] та [[Фотоелектрична комірка|фотоелементів]], [[Інфрачервоне випромінювання|інфрачервоних детекторів]], швидкісних [[транзистор]]ів [15% споживання]);<ref name="usage">{{cite web|url=http://geology.com/articles/indium.shtml|title=Indium Price Supported by LCD Demand and New Uses for the Metal|trans_title=Ціни на індій підтримуються попитом на РК панелі та нові сфери застосування цього металу|website=www.geology.com|year=2007|publisher=Новини геології|accessdate=2013-08-14|language=англійською|archiveurl=http://www.webcitation.org/6IuY094OV|archivedate=2013-08-16}}</ref>
* авіаційна промисловість (покриття [[Ілюмінатор|ілюмінаторівілюмінатор]]ів);<ref name="usage"/>
* [[Автомобільна промисловість|автомобілебудування]] ([[антикорозійні покриття]], підшипникові мастила, [[Юбка|юбки]] поршнів [[Дизельний двигун|дизельних двигунів]]);
* [[Оптика|оптика]] (покриття для високоякісних [[Дзеркало|дзеркал]] та [[Рефлектор (дзеркало)|рефлекторів]], які однаково гарно відбивають усі частини [[спектр]]у світла та мають високу [[Корозія|корозійну]] стійкість до [[Атмосфера Землі|атмосферних]] впливів, в тому числі застосовується для дзеркал [[телескоп]]ів);
* [[напівпровідник]]ова техніка ([[Акцептор електрона|акцепторна]] домішка до [[Германій|германію]] та [[Кремній|кремнію]]);
* [[атомна енергетика]];
42 924

редагування