Вікіпедія

Вересай Остап Микитович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 29:
}}
'''Оста́п Мики́тович Вереса́й ''' (* [[1803]], [[Калюжинці]] — † [[1890]], [[Сокиринці (Срібнянський район)|Сокиринці]]) — [[кобзар]], виконавець народних дум, історичних, побутових, жартівливих та сатиричних пісень.
 
== Життєпис ==
[[Файл:UKRAINE KOBZAR LIRNYK OSTAP VERESAI MUSIC.Reclus Sirouy.1880.jpg|270px|thumb|left|Остап Вересай. <small>Ілюстрація до книги «Земля і люди. Загальна географія» (т.5), [[Жан Жак Елізе Реклю |Жана Жака Елізе Реклю]], [[1880]]</small>]]Остап Вересай (по вуличному&nbsp;— Радчишин Бурик) народився [[1803]] року в селі [[Калюжинці]] [[Прилуцький повіт|Прилуцького повіту]] [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]] (нині [[Срібнянський район|Срібнянського району]] [[Чернігівська область|Чернігівської області]]) в сім'ї кріпака. [[Батько]] його, Микита Григорович Вересай, був незрячим і заробляв на прожиття грою на [[скрипка|скрипці]].▼
 
▲Остап Вересай (по вуличному&nbsp;— Радчишин Бурик) народився [[1803]] року в селі [[Калюжинці]] [[Прилуцький повіт|Прилуцького повіту]] [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]] (нині [[Срібнянський район|Срібнянського району]] [[Чернігівська область|Чернігівської області]]) в сім'ї кріпака. [[Батько]] його, Микита Григорович Вересай, був незрячим і заробляв на прожиття грою на [[скрипка|скрипці]].
 
У чотирирічному віці Остап втратив [[зір]]. Змалку захопився [[музика|музикою]] та співом під впливом батька та кобзарів, що часто зупинялися в їхній домівці. Хлопчиком переймав мистецтво співу та гри на [[кобза|бандурі]] у кобзаря [[Андріяшівський Юхим |Юхима Андріяшівського]], з яким познайомився на ярмарку в [[Ромни|Ромнах]] і був у нього поводирем.
Рядок 56 ⟶ 54:
 
== Творчість ==
[[Файл:UKRAINE KOBZAR LIRNYK OSTAP VERESAI MUSIC.Reclus Sirouy.1880.jpg|250px|thumb|left|Остап Вересай. <small>Ілюстрація до книги «Земля і люди. Загальна географія» (т.5), [[Жан Жак Елізе Реклю |Жана Жака Елізе Реклю]], [[1880]]</small>]]Остап Вересай був блискучим імпровізатором. Його репертуар, порівняно з репертуаром інших кобзарів, невеликий: шість дум: [[”Про втеча трьох братів з Озова”|«Як три брати з Азова втікали»]], [[«Вітчим»|«Отчим»]], [[«Невольницька»]], [[«Про бурю на Чорному морі»]], [[“Про вдову і трьох синів”|«Про вдову і трьох синів»]], [[«Про Хведора Безрідного»|«Дума про Хведора Безрідного»]]; декілька сатиричних та гумористичних пісень та пісень релігійного змісту, зокрема дуже популярна в той час пісня «Про правду й неправду». [[Франко Іван Якович|Іван Франко]] підкреслював, що ця пісня в тогочасному житті набувала великого соціального звучання, і саме за неї Остапу Вересаю доводилося не раз зазнавати переслідувань від жандармів. «Як у ярмарку станеш її співати, то пани й обійдуть, вони її не люблять. Тепер більше брехнею живуть»,&nbsp;— розповідав Остап Вересай художникові Л. Жемчужникову.&nbsp;— Зате люди любили цю пісню. Як ходиш по селу та заспіваєш, то багато людей плачуть".
 
Щоб глибше розкрити ідейно-тематичний зміст пісні і справити найбільше враження на слухачів, Остап Вересай майстерно використовував піднесення і спади голосу, ефектні повторення смислово навантажених рядків, завдяки чому слова пісні і музика асоціювалися з тогочасною реальністю життя українського народу:
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Вересай_Остап_Микитович