Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
[[Файл:Ferdinand de Saussure.jpg|thumb]]
{{Однофамільці|Соссюр}}
'''ФердинандФердинан де СоссюрСосюр''' ({{lang-fr|Ferdinand de Saussure}},; [[26 листопада]] [[1857]], [[Женева]] — [[22 лютого]] [[1913]]) — швейцарський [[лінгвіст]], засновник [[структуралізм]]у,. Його вважають одним вважаєтьсяіз батькомосновоположників сучасної [[лінгвістика|лінгвістики]] і одним зіз найвидатніших науковцівмовознавців [[20XX століття]]. Серед найважливіших праць — «Курс загальної лінгвістики» (''Cours de linguistique générale'', 1916), перекладений багатьма мовами.
 
== Біографія ==
Фердинанд де Соссюр народився у франкомовній частині [[Швейцарія|Швейцарії]] недалеко від Женеви в сім'ї, яка дала світові видатних учених, головним чином [[геолог]]ів і [[біолог]]ів. Інтерес юнака до [[мова|мови]] та її законів став визначним при виборі [[університет]]у. В 70-х роках 19 сторіччя головною сферою занять Соссюра вважалась індоєвропеїстика, а всі найкращі вчені працювали в [[Лейпциг]]у. Соссюр поїхав туди навчатися. Він дуже швидко збагнув усі премудрості індоєвропейських мов й у 20 років (такого ще у світовій лінгвістиці не було) написав велику за обсягом і важливу за значенням книгу «Записки про первинну систему голосних в індоєвропейських мовах», яка була видана 1879 року. ВУ ній Соссюр запропонував абсолютно нові ідеї, що значно випереджали свій час. Спираючись лише на системність мови, він висунув гіпотезу про існування в праіндоєвропейській мові особливих [[фонема|фонем]], які не збереглися в жодній відомій мові, але вплинули на вимову сусідніх [[голосний звук|голосних]]. Соссюр назвав ці фонеми [[ларингал]]ами (від грецького «глотка»). Вже після смерті Фердинанда де Сосюра виявилося, що у повторно відкритій [[хеттська мова|хетській мові]], одній з найдавніших відомих нам індоєвропейських мов, ще зберігався один з ларингалів. Саме з цієї книги [[Ян Бодуен де Куртене]] взяв термін «фонема», надавши йому нового змісту.
Проте книга принесла Соссюрові не лише відомість, а й багато прикрощів. Провідні вчені [[Німеччина|Німеччини]] не сприйняли ідей Фердинанда де Соссюра, визнавши їх занадто сміливими. Його праця зазнала нищівної критики. Захистивши [[дисертація|дисертацію]], Соссюр покинув непривітну Німеччину й переїхав до Парижа, де працював понад десять років, а потім повернувся в рідну Женеву й до кінця життя викладав у [[Женевський університет|Женевському університеті]]. Соссюр написав небагато, а опублікував ще менше.