Бродський Лев Ізраїльович: відмінності між версіями

 

Лев і його старший брат [[Бродський Лазар Ізраїльович|Лазар]] керували найбільшим у [[Російська імперія|Російській імперії]] Олександрівським товариством цукрових заводів, володіли Тираспільською паперовою фабрикою, були співвласники парового млина Бродських у Києві, розпоряджалися загалом шістьма [[акціонерне товариство|акціонерними товариствами]], до складу яких входили десять цукрових і три рафінадних заводи<ref name=autogenerated2 />. У [[1898]] році Лев Бродський дістав звання комерційного радника. Був нагороджений багатьма російськими та іноземними орденами і медалями, а в [[1900]] році отримав на [[Всесвітня выставка (1900)|Паризькій виставці]] за якість представленої продукції [[орден Почесного легіону]]. Після смерти брата Лазаря в [[1904]] році очолив Олександрівське товариство, з [[1911]] року він статський радник. У [[1912]] році полишив справи й вийшов із цукрового бізнесу, продавши свій пай банківського синдикату&nbsp;— за 100 мільйонів [[Франк (грошова одиниця)|франк]]ів і залишив собі 20% акцій.

 

Лев Бродський був [[театр]]ал, він придбав будівлю, яку раніше орендувала трупа М.&nbsp;М.&nbsp;Соловцова (нині [[Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка]]). Любив жіноче товариство, був затятим картярем: в одній із його кам'яниць розмістилося засноване ним у [[1908]] році казино «Конкордія». Перебуваючи в Європі, Лев програвав величезні суми в гральних будинках.