Відкрити головне меню

Зміни

У 1894 році в «Новинах філософського інституту Нової Зеландії» з'явилася його перша друкована праця «Намагнічування заліза високочастотними розрядами», яка стосувалась питань виявлення високочастотних електромагнітних полів, існування яких було доведене у 1888 році німецьким фізиком [[Генріх Герц|Г. Герцом]]. Резерфорд винайшов та сконструював прилад&nbsp;— магнітний детектор, один з перших приймачів електромагнітних хвиль. Після закінчення університету у 1894 році Резерфорд протягом року вчителював у середній школі<ref name=kapitsa1938/>.
 
Найобдарованішим молодим підданим британської корони, які проживали в колоніях, один раз в два роки надавалась особлива Стипендія імені [[Всесвітня виставка (1851)||Всесвітньої виставки 1851 року]]&nbsp;— 150 фунтів стерлінгів на рік<ref>''Данин Д.&nbsp;С.''&nbsp;Резерфорд.&nbsp;— М.: Молодая гвардия, 1966.&nbsp;— 624 с.</ref>, яка давала можливість подальшого просування у науці в Англії. У 1895 році ця стипендія виявилась вакантною, перший кандидат на неї відмовився за сімейними обставинами, другим кандидатом був Резерфорд.
 
Восени тог ж року за позичені гроші на квиток на пароплав до Великобританії Резерфорд прибуває в Англію в [[Кавендіська лабораторія|Кавендіську лабораторію]] [[Кембриджський університет|Кембриджського університеті]] і стає першим докторантом її директора [[Джозеф Джон Томсон|Джозефа Джона Томсона]]. 1895 рік був першим роком, коли (за ініціативою Дж. Дж. Томсона) студенти, які закінчили інші університети, могли продовжувати наукову роботу в лабораторіях Кембриджа. Разом з Резерфордом цією нагодою скористались [[Джон Каннінгем Мак-Леннан|Джон Мак-Леннан]], [[Джон Сілі Таунсенд|Джон Таунсенд]] та [[Поль Ланжевен]]. З Ланжевеном Резерфорд працював в одній кімнаті й подружився з ним, ця дружба продовжилась до кінця їх життя<ref name=kapitsa1938/>.