Еурмеімінанкі: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 1:
[[Файл:D535- reconstitution de la tour de babel. -L2-Ch 3.png|left|thumb|300px| Графічна [[Історична реконструкція|реконструкція]] зикурату Еурмеімінанкі. &nbsp;— [[Ілюстрація]] до книги ''«Людина і Земля» (т.1)'' <ref>[https://fr.wikisource.org/wiki/Page:Reclus_-_L%E2%80%99Homme_et_la_Terre,_tome_1,_Librairie_Universelle,_1905.djvu/535 Reclus&nbsp;— - L’HommeL'Homme et la Terre, tome 1, Librairie Universelle, 1905]{{lang-fr|}}</ref> [[Жан Жак Елізе Реклю]]]][[Файл:Borsippa - Babel - Birs-Nimrud.jpg|300px|thumb|Вигляд на руїни зикурату Еурмеімінанкі. Ілюстрація до ''«Історії Єгипту, Халдеї, Сирії, Вавилонії та Ассирії», (т.4)''<ref>[http://www.gutenberg.org/files/17324/17324-h/17324-h.htm G. Maspero. History Of Egypt, Chaldea, Syria, Babylonia, and Assyria, Volume 4 (of 12)]{{lang-en|}}</ref> [[Гастон Масперо|Ґастона Масперо]]]][[Файл:Grabado de las ruinas de Birs Nimrud.jpeg|thumb|300px|Руїни зикурату Еурмеімінанкі. Ілюстрація до книги ''«Престоли і палаци Вавилона і Ніневії»'' [[Джон Філіп Ньюман|Джона Філіпа Ньюмана]] (John Philip Newman), [[1876]]]][[Файл:D534- birs-nimrud, ruines de la tour de babel. -L2-Ch 3.png|thumb|300px|Руїни зикурату Еурмеімінанкі. Ілюстрація до книги ''«Людина і Земля», (т.1)'' Жан Жак Елізе Реклю ]][[Файл:Tower of Babel Wellcome L0046620.jpg|250px|left|thumb| Руїни вершини зикурату Еурмеімінанкі&nbsp;— Храму Набу. [[Автор]]&nbsp;— [[Едвард Айвз]], [[1773]]. <small>Напис на малюнку&nbsp;— ''«Вавилонська вежа, вежа [[Німрод]]а. Висота&nbsp;— 126 [[фут]]ів» (38.4&nbsp;м.)</small>'']]
'''Е́урмеімінанкі''', '''Е́-урмеімінанкі'''&nbsp;— ([[Шумерська мова|шум.]] é.ur<sub>4</sub>.me.imin.an.ki&nbsp;— ''«Храм семи володарів Неба та Землі»'')&nbsp;— 7-східчастий [[зикурат]] у [[Борсіппа|Борсиппі]]. В історії [[Вавилонія|Вавилонії]] є другим за значенням після [[Етеменанкі]]. Разом з храмом [[Езіда]] (Е-зіда) ([[Шумерська мова|шум.]] é.zi.da&nbsp;— ''«Дім істини»''), зведеного за часів правління [[Хамурапі]], входив до храмового комплексу, присвяченого [[божество|божеству]] [[Набу]]. В [[історіографія|історіографії]] та [[Вавилонська міфологія|вавилонській міфології]] відомий як ''«Вежа [[Мова|мов»]], «Храм Набу»'' та ''«Храм семи [[Небесна сфера|сфер]]<nowiki/>»''. Його неодноразово перебудовували.
 
Згідно з [[клинопис]]ними [[текст]]ами на глиняних призмах<ref>[http://undiasd.archives.gov.ua/doc/konferenciji/21-22_05_2015/presentations/levchenko.pdf Л.&nbsp;Л.&nbsp;Левченко. «НАРОДЖЕННЯ АРХІВІВ І ПРОФЕСІЇ АРХІВІСТА: середина IV&nbsp;— середина I тисячоліття до н.&nbsp;е., Месопотамія». Виступ на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Архіви&nbsp;— наука&nbsp;— суспільство: шляхи взаємодії» (21-22 травня 2015 р)]</ref> часів 40-річного правління [[Навуходоносор II|Навуходоносора II]], які знайшов сер [[Генрі Роулінсон]] у [[1854]]&nbsp;р., зикурат заново відбудували 2500 років тому на залишках меншої вежі другого [[тисячоліття]] до [[Наша ера|нашої ери]] вавилонські [[цар]]і [[Набопаласар]] та його син Навуходоносором ІІ як намагання побудувати другу [[Вавилонська вежа|Вавилонську вежу]], що мала сягати небес. Ось про що свідчить знайдений на руїнах Еурмеімінанкі напис<ref>[http://www.dolit.net/author/8062/ebook/28588/djilbert_edrian/sekretyi_piramid_tayna_oriona/read Роберт Бьювэл, Эдриан Джилберт -&nbsp;— Секреты пирамид. Созвездие Ориона и фараоны Египта: <small>(р.IV Эпоха пирамид)</small>. М.:Вече, 1996. ISBN 5-7141-0303-3]{{lang-ru|}}</ref>: {{цитата|''Я ('''Навуходоносор II''') відновив і довів до досконалості диво Борсиппи, храм семи сфер світу. Я звів його з цеглин та вкрив міддю. Я оздобив це святилище Бога мармуром та коштовним камінням.''}}
1998 року австрійські [[археолог]]и встановили, що на момент завершення [[Будівельна справа|будівництва]] висота зикурату становила 231 [[фут]]ів (70,4 [[метр]]и). [[Фундамент]] та 1 -&nbsp;— 5 рівні були побудовані з випаленої [[Цегла|цегли]]. Перші два рівні були покриті чорним [[бітум]]ом. Третій, четвертий і п'ятий виступи були вкриті синьою [[Полива|поливою]] і, можливо, прикрашені фігурами биків і левів. Шоста та сьома тераси, поряд з [[святилище]]м, були повністю побудовані з необпаленої цегли-[[саман]]у, всередині додатково зміцненої бітумом та шарами очерету, які вкривались [[Рогожа|рогожею]]. Вершину зикурата увінчувало святилище з кімнатами для прислуги і священиків&nbsp;— ''храм Набу'', який був [[Вавилонська астрономія|астрологічним]] та освітнім центром нововавилонського періоду і мав велику [[бібліотека|бібліотеку]] [[Глиняні таблички|клинописних табличок]], тому отримав ще одну назву&nbsp;— ''«Вежа мов»''<ref>[http://articles.latimes.com/1998/dec/06/news/mn-50996 Scholars Zero In on Nebuchadnezzar's Ziggurat. Los Angeles Times. (December 06, 1998){{lang-en|}}]</ref>. Його зруйнував у [[484 до н. е.]] [[Персія|перський]] цар [[Ксеркс]] під час придушення [[повстання]] проти [[Імперія Ахеменідів|Імперії Ахеменідів]]. Згадується під час [[Стародавня Греція|грецького]] і [[Стародавній Рим|римського]] панування у [[Месопотамія|Месопотамії]]. На руїнах храму Набу містяться сліди значного опалення до [[скло]]видної маси, що свідчать про ймовірне його зруйнування внаслідок удару потужної [[блискавка|блискавки]] та займання очерету та бітуму<ref>[http://www.britannica.com/place/Borsippa Borsippa. Encyclopædia Britannica {{lang-en|}}]</ref>. До археологічних досліджень, які провів [[Роберт Йоганн Кольдевей]] у 10-х роках [[XX]] cт., Еурмеімінанкі, спираючись на твердження [[Геродот]]а, ототожнювали з руїнами [[Вавилонська вежа|Вавилонської вежі]] і саме під цією назвою зикурат фігурує у давніх текстах та зображеннях<ref>[https://http://www.christiananswers.net/q-abr/abr-a021.html John H. Walton. Is there archaeological evidence of the Tower of Babel? {{lang-en|}}]</ref>. На відміну від Етеменанкі, руїни зикурату Еурмеімінанкі висотою 172 фути (52,4&nbsp;м.) p, збереглись до нинішнього часу.
 
== Примітки ==
Рядок 9:
 
== Посилання ==
* [http://www.bible-history.com/ibh/Babylonian+Temples/Seven+Spheres/The+Temple+of+the+Seven+Sphreres The "«Temple of the Seven Spheres"» at Borsippa. Elevation restored {{lang-en|}}]
* [http://chestofbooks.com/reference/American-Cyclopaedia-1/Babylon.html "«The American Cyclopaedia"», by George Ripley And Charles A. Dana {{lang-en|}}]
* [https://archive.org/details/avoyageuppersia00heudgoog A Voyage Up The Persian Gulf And A Journey Overland From India To England, In 1817, by William Heude (1819){{lang-en|}}]
* [https://archive.org/details/thronespalaces00newm The thrones and palaces of Babylon and Nineveh from sea to sea by John Philip Newman. (1876) {{lang-en|}}]
* [http://www.gerty.ncl.ac.uk/search_photos_results.php?search_photos=Nimrud&start=0 Фото руїн зикурату Еурмеімінанкі у 1909 - 1918 1909–1918&nbsp;рр. Gertrude Bell Archive{{lang-en|}}]
* [http://luirig.altervista.org/pics/display.php?pos=174590 Фото руїн Храму Набу у 1932 &nbsp;р.{{lang-en|}}]
* [http://www.sacred-texts.com/ane/caog/caog13.htm The Chaldean Account of Genesis, by George Smith (1876){{lang-en|}}]
* [http://www.gutenberg.org/catalog/world/readfile?fk_files=210642 History of Egypt, Chaldea, Syria, Babylonia, and Assyria in the Light of Recent Discovery, by L.W. King and H.R. Hall (2005){{lang-en|}}]
* [http://www.wisdomlib.org/mesopotamian/book/the-civilization-of-babylonia-and-assyria/d/doc3793.html The civilization of Babylonia and Assyria. Wisdom Library {{lang-en|}}]
* [http://www.wisdomlib.org/mesopotamian/book/myths-and-legends-of-babylonia-and-assyria/d/doc7161.html Myths and Legends of Babylonia and Assyria. Wisdom Library {{lang-en|}}]
* [http://elar.uniyar.ac.ru/jspui/bitstream/123456789/2363/1/Winckler%20H.%20Babylonian%20Culture...%20.pdf Г. Винклер. Вавилонская культура в её отношении к культурному развитию человечества. М.: «ФАРОСЪ», 1913 {{lang-ru|}}]
* [http://www.bible-history.com/links.php?cat=6&sub=401&cat_name=&subcat_name=Babylon Bible History Online{{lang-en|}}]
* [http://www.biblepicturegallery.com/Pictures/Iraniraq.htm Christian Clipart. Bible Picture Gallery {{lang-en|}}]