Відмінності між версіями «Антимінс»

811 байтів додано ,  4 роки тому
доповнення, уточнення
(вікіфікація, оформлення)
(доповнення, уточнення)
[[Файл:Antimension1.jpg|міні|праворуч|300пкс|<center>Румунський антимінс із [[Орадя]] ([[Трансільванія]]), 1890.</center>]]
[[Файл:Zhnyborody-Antymins-tserkvy-sv-Myhaila-1887-roku.jpg|міні|праворуч|300пкс|<center>Антимінс [[Церква святого Михаїла (Жнибороди)|церкви святого Михаїла]] с.&nbsp;[[Жнибороди]], освячений Преосвященним Юліяном Пелешом 16 квітня 1887 року<ref>Зберігається в [[Центральний державний історичний архів України (Львів)|Центральному державному історичному архіві України (Львів)]].</ref>.</center>]]
'''Антимінс'''(церковнослов. '''антиминсъ''', {{lang-el|αντιμήνσιον}})&nbsp;— [[освячення|посвяченийпосвячена]] [[обрус]]хустина із зашитою частинкою [[мощі]]в [[святий|святих]] на [[Престол (архітектура)|престолі]] в [[православ'я|православних]] [[Християнська церква|церквах]]. На антимінсі звершується під час св.&nbsp;[[Літургія|Літургії]] [[таїнство]] [[Євхаристія|Євхаристії]]. Без антимінса не можна служити св.&nbsp;Літургії. Звичай антимінсу з мощами святих походить ще з давньохристиянських часів, коли Богослужіння відбувалися на гробах [[мученик]]ів.
 
Антимінси з'явилися тоді, коли стало потрібно правити Літургію поза храмом, у похідних умовах. Престол доводилося заміняти переносним столиком або просто дошками. Освященний антимінс з мощами у такому разі заміняв собою Престол, звідси й походить його назва — від ''αντι'' («проти», «замість») та ''μήνσιον'' («стіл»). Оскільки правила вимагають обов'язкової наявності мощей на місці Літургії (ще з давньохристиянських часів, коли Богослужіння відбувалися на гробах [[мученик]]ів), їх зашивають в антимінс.
Для кращого зберігання ''антимінс'' загортався в інший шовковий плат, який називається [[ілітон]].
 
Для кращого зберігання ''антимінс'' загортався в інший шовковий плат, який називаєтьсязовуть ''[[ілітонілитон]]ом''.
 
[[Історія]] зберегла нам згадку про блюзнірські [[магія|магічні]] акти, які в давнину творилися над антимінсами, щоб комусь зашкодити: «Народ оповідав, що о.&nbsp;[[Лисовський]], відомий [[Гадяч|гадяцький]] [[протопоп]], робив різні [[чари]], щоб звести [[гетьман]]а [[Іван Скоропадський|Івана Скоропадського]], і для того різав антимінс у церкві с.&nbsp;Рикова, чаруючи гетьмана, що стверджував і риківський [[піп]]. Скоропадський про те знав і ще більше боявся Лисовського»<ref>Лазаревський: «Опис. Старой Малоросіи», т.&nbsp;І, с.&nbsp;203</ref>.
* Закон Божий. Українська Православна Церква Київського Патріархату. 560&nbsp;с. ISBN 966-7567-11-7
* [[Українська Мала Енциклопедія]], проф. [[Євген Онацький]]
{{Літургія}}
 
{{stub}}
[[Категорія:Релігійні предмети]]
[[Категорія:Християнство]]