Огнєвий Костянтин Дмитрович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Hjvfy (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 8:
| ім'я_при_народженні =
| дата_народження = 30.9.1926
| місце_народження = [[Дніпропетровськ]]
| дата_смерті = 12.12.1999
| місце_смерті = [[Київ]]
| причина_смерті =
| громадянство = [[Україна]]{{USSR}} → {{UKR}}
| національність = [[українець]]
| Alma_mater = [[Російська академія музики імені Гнесіних]]
| відомий_(відома) = [[співак]] ([[тенор]])
| рід_діяльності = [[артист]]
| титул =
| посада =
Рядок 31:
| діти =
| підпис =
| нагороди = [[{{Народний артист УРСР]]}}
| сторінка_в_інтернеті =
| примітки =
Рядок 40:
 
== Біографія ==
Народився [[30 вересня]] [[1926]] року в [[Дніпропетровськ]]у. В ранньому віці втратив батька, який був репресований та помер у в'язниці. Відвідував музичну школу, деякий час займався [[скрипка|скрипкою]]. Захоплюючись популярними, на той час, піснями і стилем їх виконання, почав освоювати [[гітара|гітару]] та спів.
 
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] намагався потрапити на фронт, дописав собі один рік, але його вокальні дані і музична обдарованість були помічені і він потрапляє у ансамбль Мінського військового округу (керівник - — [[Дмитрієв Олександр Сергійович]]). Потім був ансамбль Білоруського військового округу (керівник - — Усачов Олександр Федорович). Далі - — ансамбль Київського військового округу, де хормейстером був Венедиктов Микола Якович, батько [[Венедиктов Лев Миколайович|Венедиктова Льва Миколайовича]], у якого вже після війни прослуховувався Константин Огнєвий.
 
Після демобілізації та розформування ансамблю вирішує продовжити навчання. Спілкування з Є. РучьйовоюРучйовою та її декілька уроків допомагають майбутньому тенору сформувати професійне ставлення та розуміння власного вокалу. Поступає у [[Дніпропетровське музичне училище]] і через рік усвідомлює, що для відчутних зрушень не вистачає базисних знань, тому розпочинає навчання з самих основ. По закінченню училища, в [[1950]] році, всесоюзною комісією направляється на прослуховування до [[Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського|Московської консерваторії]], де звертає на себе увагу ректора, [[Свєшников Олександр Васильович|Св'єшниковаСвєшникова Олександра Васильовича]], рішення якого стає вирішальним при зарахуванні К. Огнєвого до студентів консерваторії, хоча сам КонстантинКостянтин вже вступив до [[Російська академія музики імені Гнесіних|Гнесінки]]. Спочатку навчався ув [[Іван Назаренко|Івана Назаренка]], але згодом (не влаштовує направленість навчання - — хоровий спів) переходить до класу [[Гукова Маргарита Георгіївна|Маргарити Гукової]].
[[Файл:Бер 012.jpg|міні|ліворуч|праворуч|180пкс|Могила К. Д. Огнєвого]]
На другому курсі вже співав в оперній студії при консерваторії  — ''Альмавіва'', ''ЛенскийЛенський'', ''Берендей''. На останньому курсі був запрошений до Києва для запису фонограми для документальної стрічки, відвідує [[Національна опера України імені Тараса Шевченка|Київський оперний театр]], де випадково потрапляє на прослуховування, та миттєво отримує запрошення від директора театру [[Гонтарь Віктор Петрович|Віктора Гонтаря]] і повідомлення про його дебют за два тижні. Ці події відбилися на навчальному процесі, тому його вирішено було відрахувати з консерваторії, але знов втрутився Св'єшниковСвєшников: - "«Переможців не судять!" -» — зазначив він, дізнавшись про всі обставини та дозволив закінчити навчання. Через деякий час, він запрошує Огнєвого на запис «Всеношної» [[Рахманінов Сергій Васильович|Сергія Рахманінова]].
 
У 1955 році дебютує на сцені Українського театру опери та балету. З [[1965]] року і до останніх днів викладав у [[Київська консерваторія|Київській консерваторії]]. Був професором та завідувачем кафедри. У [[1973]] році став [[соло|солістом]] [[Київська філармонія|Київської філармонії]]. У [[репертуар]]і співака [[арія|арії]] з [[опера|опер]], [[пісня|пісні]] та [[романс]]и українських і зарубіжних [[композитор]]ів, українські народні пісні.
Рядок 52:
Жив у Києві. Помер [[12 грудня]] [[1999]] року. Похований на [[Берковецьке кладовище|Берковецькому кладовищі]].
 
== Творчість ==
 
Серед найкращих записів Костянтина Огнєвого у збірці Держтелерадіофонду[[Держтелерадіофонд]]у:<ref>[http://www.uaestrada.org/spivaki/ohnjevyj-kostyantyn Огнєвий Костянтин // Золотий Фонд української естради]</ref>
[[Файл:Меморіальна дошка Огнєвому Костянтину Дмитровичу.jpg|thumb||right|220px|Меморіальна дошка Костянтинові Огнєвому в приміщенні Київської консерваторії]]
* опера [[Римський-Корсаков Микола Андрійович|Миколи Римського-Корсакова]] «Моцарт і Сальєрі» (партія ''Моцарта'', ''Сальєрі''&nbsp;— [[Гмиря Борис Романович|Борис Гмиря]]. Державна академічна капела УРСР «Думка», Л.&nbsp;Острін&nbsp;— [[фортепіано]], симфонічний оркестр Українського радіо та телебачення, диригент В.&nbsp;Гнєдаш, запис 1964&nbsp;року);
Рядок 63:
У [[1962]] році в дуеті з [[Гуляєв Юрій Олександрович|Юрієм Гуляєвим]] першими виконують пісню «Києве мій», музика [[Шамо Ігор Наумович|Ігоря Шамо]] на слова [[Луценко Дмитро Омелянович|Дмитра Луценка]], на концерті з нагоди вручення містові Києву ордена Леніна.
 
== Видатні учні ==
Серед його учнів &nbsp;— народні артисти України [[Білоножко Віталій Васильович|Віталій Білоножко]], [[Мозговий Микола Петрович|Микола Мозговий]], [[Борко Ігор Миколайович|Ігор Борко]], [[Пономарьов Олександр Валерійович|Олександр Пономарьов]], заслужені артисти України Павло та Петро Приймаки, народний артист Росії [[Олег Кулько]], лауреат міжнародних премій [[Геннадій Кабка]].
 
== Примітки ==
Рядок 70:
 
== Посилання ==
* [http://zn.ua/CULTURE/konstantin_ognevoy_vsyu_zhizn_ya_rabotayu_v_svoe_udovolstvie-3887.html Константин Огневой: Всю жизнь я работаю в свое удовольствие. Газета "«Зеркало Недели"»] {{ref-ru}}
* [http://www.day.kiev.ua/65845/ Пісенне коло учнів Огнєвого. Газета "«День"»]
* Віктор Жадько. Український некрополь.-К.,2005.-С.251.
* [http://kiev-necropol.narod.ru/Ognevoy.html Некрополі Києва] {{ref-ru}}
 
 
[[Категорія:Уродженці Дніпропетровська]]