'''ІзоціанатиІ́зоціана́ти''' ({{lang-ru|изоцианаты}}, {{lang-en|isocyanates}}) — -органічні сполуки, похідні [[ізоціанатна кислота|ізоціанатної кислоти]] HN=C=O, (що яка є [[таутомери|таутомертаутомером]]ом [[ціанатна кислота|ціанатної кислоти]] HOC≡N). таСполуки містять їїізоціанатну групу гідрокарбільні похідні RN-N=C=O ↔ -N<sup>+</sup>C-O-, яка майже лінійна.
СполукиПроявляють ціслабкі містять[[основи iзоцiанатну групу –N=C=O(хімія)|осно́вні]] ↔–N<sup>+</sup>C–O–властивості, яка майже лiнiйна. Слабкi основи,їхнє [[протонування]] вiдбуваєтьсявідбувається по атому O[[Оксиген]]у. Дають латентнiлатентні продукти приєднання нуклеофiльних[[нуклеофіл]]ьних реагентiвреагентів NuH до зв'язку СN (так звані блоковані блокованi iзоцiанатиізоціанати), якiякі здатнiздатні вивiльнятививільняти компоненти при нагрiваннiнагріванні. Для ізоціанатів характерні реакції циклоприєднання, [[полімеризація|полімеризації]].
* Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
