Припливи та відпливи: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Відкинуто редагування 217.118.81.254 до зробленого TheStrayCat
вікіфікація
Рядок 28:
Коли припливна хвиля потрапляє до [[естуарій|естуаріїв]] річок, спостерігається значне зростання її висоти. Залежно від профілю дна можуть виникати аномальні явища у вигляді однієї чи кількох хвиль із крутим фронтальним схилом та без помітної улоговини позаду<ref name=k2>{{Книга|автор=Карпенко H.I.|назва=Рельєф морських берегів|посилання=http://www.geoknigi.com/book_view.php?id=1289|частина=[http://www.geoknigi.com/book_view.php?id=1317 Бор (маскаре, поророка) як аномальний вид припливу. Сулой]|місце=Львів|видавництво= Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка|рік=2009|сторінок= 308}}</ref>. Такі хвилі являють собою [[солітон]]и. Вони можуть підійматися проти течії на велику відстань і зазвичай мають особливі місцеві назви ([[поророка]], [[бор (хвиля)|бор]], [[маскаре]]).
 
У затоці [[Ханчжоувань]] ([[Східно-Китайське море]]) висота бора в [[сизигія|сизигії]] може досягати 5,5&nbsp;м за швидкості течії 5—7 м/с. Поодинока припливна хвиля у нижній течії [[Амазонка|Амазонки]] спостерігається під час повного та нового місяця (переважно у [[рівнодення]]) і поширюється на сотні кілометрів від гирла. Вона має вигляд водяного валу висотою до 5&nbsp;м, що рухається зі швидкістю 5—7,5 м/с і спричиняє руйнування на берегах. Великий гуркіт чути на відстані 5—10&nbsp;км, за що хвиля отримала назву ''поророка'' (на мові тамтешнього індіанського племені [[тупі]]&nbsp;— «гримляча вода»)<ref name=k2/>.
 
== Див. також ==