Відмінності між версіями «Кіровоградська операція»

нема опису редагування
м
{{Дніпровсько-Карпатська операція}}
 
'''Кіровогра́дська наступа́льна опера́ція''' ([[5 січня|5]] — [[16 січня]] [[1944]] року) — військова операція, яка була складовою частиною [[стратегічна наступальна операція|стратегічної наступальної операції]] [[Ставка Верховного Головнокомандування|Ставки ВГК]] із звільненняоволодіння в роки [[друга Світова війна|Другої Світової війни]] [[правобережна Україна|ПравобережноїПравобережною УкраїніУкраїною]] від німецьких завойовників. Була проведена військами [[другий Український фронт|2-го Українського фронту]] під командуванням генерала [[конєв Іван Степанович|І.Конєва]]. Операція здійснювалась в комплексі з наступом [[перший Український фронт|1-го Українського фронту]] на [[житомирсько-Бердичівська наступальна операція 1943-1944|Житомирсько-Бердичівському]] напрямку [[24 грудня]] [[1943]] — [[14 січня]] 1944 року. Штучно виділена істориками в окрему військову операцію.
 
== Підготовка ==
На ранок [[7 січня]] передові з'єднання фронту обійшли Кіровоград з півночі та півдня, перерізали основні шляхи відходу противника. 5 німецьких дивізій опинились в оточенні, пороте їм вдалось організувати відхід. [[8 січня]] радянські війська увійшли до Кіровограда, пізніше просунулись ще на 15-20 км. На уманському напрямку війська [[52-а армія (СРСР)|52-ої армії]] та [[4-а гвардійська армія|4-ої гвардійської армії]] до [[10 січня]] просунулись на 40 км, але були зупинені сильними контратаками противника, що перекинув сюди 3 танкові дивізії. [[16 січня]] наступ радянських військ був зупинений на рубежі [[Сміла]] — [[Грузьке (Кіровоградський район)|Грузьке]] — [[Новгородка]].
 
В ході операції бувбули звільненийвигнані Кіровограднацистські окупанти з Кіровограда та війська [[РСЧА]] просунулись на 40-50 км на захід. Сама операція пройшла невдало, поставлені завдання виконати не вдалось. Затримавшись у боях за Кіровоград, радянські війська [[14 січня]] 1944 року перебували за 120 км від [[умань|Умані]] та [[Христинівка|Христинівки]], де їх вже чекали війська [[перший Український фронт|1-го Українського фронту]]. У директиві [[Ставка Верховного Головнокомандування|Ставки]] від 16 січня 1944 року персональна відповідальність за невиконання завдань фронту покладалась на [[конєв Іван Степанович|І.Конєва]]. За цих умов Ставка ВГК уточнила завдання 1-го та 2-го Українських фронтів щодо знищення звенигородсько-миронівського угруповання противника зустрічними ударами на [[шпола|Шполу]], що стало початком підготовки до проведення [[корсунь-Шевченківська операція|Корсунь-Шевченківської операції]].
 
== Література ==