Машинний код: відмінності між версіями

Кожен процесор або сімейство процесорів має свій власний набір команд (інструкцій) машинного коду. Кожна машинна інструкція виконує певну дію, такими є операції з даними (наприклад, додавання чи копіювання [[Машинне слово|машинного слова]] в [[Регістр процесора|регістрі]] або в [[Комп'ютерна пам'ять|пам'яті]]) або [[Команди переходу|перехід до іншої частини коду]] (зміна порядку виконання; при цьому перехід може бути безумовним або умовним, залежним від результатів попередніх інструкцій). Будь-яка [[Виконуваний файл|виконувана]] програма складається з послідовності таких атомарних машинних операцій.

 

{{main|Мова асемблера}}

Машинний код можна розглядати як примітивну [[Мова програмування|мову програмування]] або як найнижчий рівень представлення [[Компілятор|скомпільованих]] або [[Асемблер|ассембльованих]] комп'ютерних програм. Хоча цілком можливо створювати програми прямо в машинному коді, зараз цього практично ніхто не робить. Якщо потрібно написати оптимізовану програму під певний мікропроцесор то використовують переважно різні види мови [[Асемблер]]а. Також, якщо під рукою немає початкового коду програми на високій мові програмування, а необхідно внести певні зміни в код, зламати код і т.п. використовують [[дизасемблер]]и, програми, що перетворюють машинний код у асемблерний, який більш зрозумілий кваліфікованим спеціалістам. За допомогою дизасемблери можна змінювати машинний код таким чином що непотрібна повна перекомпіляція програм. Написання коду на машинному коді і наближених до нього асемблерних мовах доволі трудомістка задача, потребує хорошого знання будови мікропроцесора та апаратних засобів. Тому переважна більшість програм пишеться мовами більш високого рівня і транслюється в машинний код [[компілятор]]ами.

 

 

== Мікрокод ==