|
Тривалий час розташовувався у стратегічному єгипетському місті Фіви. Брав участь у придушенні повстання [[багауди|багаудів]] у 260–270 роках, виконуючи роль комітатів, згодом лімітанів (прикордонних військ). Невідомий чисельний склад легіону. Інформація про 6000 й більше легіонерів наврядчи відповідає дійсності, оскільки виконував завдання переважно прикордонників або у придушені внутрішніх заворошень, не будучи потужною військовою одиницею. Тому ймовірніше становив 1200–2000 вояків.
У 285 році було стпрямованоспрямовано до північної Галлії в допомогу імператору [[Максиміан]]у. Командував тоді легіоном [[Святий Маврикій|Маврикій]]. Після відмови взяти участь у покаранні одновірців з числа місцевого населення легіон був покараний. Після повторної відмови був покараний знову, а 6666 легіонерів (увесь легіон) страчено у м. Агаунум (сучасний Сен-Моріс д'Агон, Швейцарія) за наказом Максиміана. Втім відповідно до Григорія Турського частини легіону перебувала у Колонії Агриппіні (сучальний [[Кельн]]), Колонія Ульпія Траяна (сучасний [[Ксантен]]), Бона (сучасний [[Бонн]]). Їх усіх було страчено. Ці відомостями підтверджують функцію легіону в якості псевдокомітатського. Розташовуючись уздовж Рейну, в ключових фортецях — Агаунум, Бона, Колонія Ульпія Траяна, Колонії Агриппіни, виконував завдання захисту кордону. Знищення такої кількості легіонерів, ймовірно, не відповідає дійсності. Також точно не відомо, коли саме це відбулося: надаються різні роки — 285, 286, 287 та 290 роки. Напевне серед Фіванського легіону була деяка частка християн, яких протягом переслідування християн було страчено: Маврикій (легат), Флоренцій, Кассій, Віктор (очільник преторіанської когорти), Маллос, Гереон, Кандід (senator militum), Ексуперій ([[аквіліфер]]). Сама цифра 6666 страчених є символічною, тому викликає у дослідників сумніви у достовірності.
Легіон ймовірно існував ще на початку IV ст, оскільки його легіонери Гереон та Віктор, командир когорти, були страчено у 307 й 318 роках відповідно. Проте основні частини легіону продовжували знаходиться на Рейнському кордоні. Його могло бути реформовано під час володарювання Костянтина I.
|
