Роман Мстиславич: відмінності між версіями

Роман Мстиславич був сином великого київського князя [[Мстислав II Ізяславич|Мстислава II]] та його дружини Аґнешки - — дочки польського князя [[Болеслав III Кривоустий|Болеслава III Кривоустого]]. Між [[1168]] та [[1169]] роками правив у [[Новгородська земля|Новгородському князівстві]]. Після смерті Мстислава II Ізяславовича [[Волинське князівство|волинські землі]] були поділені між його синами: Роман Мстиславич одержав [[Володимир-Волинський]], Всеволод — [[Белз]], Святослав — [[Червен]], Володимир — [[Берестя]]. Незабаром, завдяки своїм особистим якостям, Роману Мстиславичу вдалося добитися домінантного впливу в усіх волинських землях. По смерті останнього галицького князя з династії Ростиславичів — Володимира, сина [[Ярослав Осмомисл|Ярослава Осмомисла]], приєднав [[Галицьке князівство|Галичину]] до [[волинське князівство|Волині]] ([[1199]]), створивши [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинську державу]]. Здібний політик і добрий полководець, жорстоко приборкавши непокірних бояр, мав підтримку у міщанства. У двох походах [[1201]]-[[1202]] і [[1203]]-[[1204]] років його війська розбили [[половці]]в і визволили чимало бранців. Вершиною його успіхів було взяття [[Київ|Києва]] та включення його у сферу своїх впливів. У зовнішній політиці Роман Мстиславович підтримував тісний союз із [[Візантія|Візантією]] та [[Угорщина|Угорщиною]], мав тісні зв'язки з Римським Папою [[ІннокентійІнокентій III|Інокентієм ІІІ]], перемагав неспокійних сусідів — [[половці]]в і литовські племена, втрутився в справи німецьких князів, через свою другу дружину [[Єфросинія-Анна|Єфросинію-Анну]] був споріднений з імператором Священої римської імперії [[Філіп Швабський|Філіпом Швабським]], який був одружений з сестрою Єфросинії — Іриною Ангеліною.

[[1204]] року Папа Римський Інокентій ІІІ вислав до Великого князя Київського Романа посольство й запропонував надати йому королівську корону та титул [[Король Русі|Короля Русі]], одначе Роман відмовився й пішов війною на Польщу. Він просив благословення від Володимирського єпископа на цю війну, проте єпископ не підтримав дії князя.

Був тимчасово похований у [[Церква святого Якова (Сандомир)|церкві святого Якова]] на передмісті [[Сандомир]]а. [[Ян Длугош]] стверджував про викуп тіла за 1000 фунтів срібла. [[Коструба Теофіль|Теофіль Коструба]] твердив, що князь мав бути похований в Успенському соборі Володимира. І. Крип'якевич на основі праць Я. Длуґоша, Л. Войтович підтримали варіант поховання у Володимирі. Б. Томенчук, Д. Домбровський вважали, що князь був похований у невідомому монастирі Володимира, де пізніше поховали дружину<ref>Олександр Головко. Останній похід князя Романа Мстиславича… С. 39</ref>. В [[Суздальський літопис|Суздальському літописі]] стверджується про поховання князя в [[Успенський собор (Галич)|Успенському соборі]] Галича<ref>Там же. С. 38</ref>. О. Головко припускає, що князь міг бути похований в збудованій за його сприяння [[Церква святого Пантелеймона (Шевченкове)|Церкві святого Пантелеймона]] (тепер с. [[Шевченкове (Галицький район)|Шевченкове]]), біля якої нещодавно після розкопок знайшли залишки його резиденції<ref>Там же. С. 40</ref>.