Мандани: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Виконується завдання для роботів: Ссылки → Посилання |
Немає опису редагування |
||
Рядок 10:
}}
[[Файл:Catlin Okipa.jpg|thumb|right|300px|[[Окіпа]] — церемонія [[Ініціація (обряд)|ініціації]] молодих манданів. Художник [[Джордж Кетлін]], приблизно р. 1835.]]
'''Манда́ни''' — індіанський народ з групи [[сіу]], який на рубежі 18-19 століть вів напівкочовий спосіб життя на річці [[Міссурі (річка)|Міссурі]] й її притоках [[Харт (приплив Міссурі)|Харт]] і [[Найф (приплив Міссурі)|Найф]]. Археологічні знахідки вказують на те, що мандала прийшли в цю місцевість з долини річки [[Огайо (річка)|Огайо]]. У 1838 році велика частина племені вимерла від епідемії [[віспа|віспи]]. Остання чистокровна представниця племені манданів померла 6 січня 1975 року. Згідно з [[Закон про реорганізацію індіанців|Законом про реорганізацію індіанців]] в 1934 році Мандала офіційно об'єдналися з племенами [[Арікара (етнос)|арікара]] і [[хідатса]] в союз «Три об'єднаних племені» (''Three Affiliated Tribes''). Приблизно половина нащадків даного об'єднаного племені проживає в даний час в резервації [[Форт-Бертольд]] в штаті [[Північна Дакота]], а інші розсіяні по території США. Деякі старі ще говорять
== Культура ==
[[Файл:Mato Tope.jpg|thumb|right|200px|Мато Топе, вождь манданів]]
На відміну від більшості [[індіанці Великих рівнин|індіанців Великих рівнин]], ведших кочовий або напівкочовий спосіб життя, мандала в XIX столітті вже жили в постійних поселеннях, що складалися з куполоподібних [[індіанська землянка|індіанських землянок]], оточених палісадом. Вони вирощували кукурудзу, боби, гарбузи, соняшник, полювали на [[бізон]]ів в мисливський сезон, виготовляли [[індіанська кераміка|кераміку]] і [[лозоплетіння|кошики]]. У манданів існували складні церемонії, такі, як [[сонячний танець]] і знаменита [[Окіп]] — тривав 4 дні свято ініціації молодих людей, що піддавалися весь цей час витонченим катуванням, щоб довести свою готовність стати воїнами. Існували й церемонії меншого масштабу, які проводилися не всім плем'ям, а окремими групами, наприклад, «Ведмежа церемонія» для лікування хворих і для підвищення сили воїнів. Селища
== Історія ==
[[Файл:Shakoka.jpg|thumb|right|200px|Sha-kó-ka, жінка з племені манданів]]
Найближчою до манданскої мови є мова племені [[Віннебаго]].
Перша зустріч з європейцями відбулася в 1738 році, коли манданів відвідали французькі купці. У цей час чисельність манданів становила близько 15000 чоловік, які проживали в 9 селищах на річці Харт.
У середині XVIII століття Мандала вперше придбали коней, яких вони використовували для перевезень і полювання. Зустріч з французами призвела до того, що
== Європейські легенди про походження манданів ==
Легенди про те, що серед манданів були нащадки доколумбових білих переселенців, або з [[Уельс]] а, або нащадків вікінгів з [[Вінланд|Вінланда]]
[[Джордж Кетлін]], який відвідав
== Література ==
|