Семантика: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м +Шаблон:Логіка, вікіфікатор
Рядок 5:
Походить від семантики пов'язаної з визначенням символізму знаків ([[символ]]и, [[зображення]], [[ієрогліфи]], [[клинописні знаки]], [[кодові знаки]] та [[символьні зображення]] в [[астрономія|астрономії]], [[правилах дорожнього руху]], значки в [[інтернет]]і).
 
[[Слова]] за звуковою формою і взаємопов'язанням значеннєвих пільполів поділяються на ''полісемні'' (ручка, гатити) й ''моносемні'' ([[кисень]] — в узагальненому чи словниковому й конкретному вживанні); виділяються ''гомоніми ([[омоніми]])'' (пара), ''[[пароніми]]'' ([[рибалка]], [[рибак]]), ''[[антонім]]и'' (білий, чорний) й ''[[синонім]]и'' (блакитний, голубий), за емоційним забарвленням на чуттєвоневтральні з номінативно-комунікативною функцією (назви конкретних речей: ''[[побутовізм]]и'', ''технічні [[Професійна лексика|професіоналізми]]'' й ''наукові [[термінологізм]]и'' та ''абстрактизми'' — [[димар]], [[Шило (інструмент)|шило]], [[вуглець]], [[доброта]]) й чуттєво-забарвлені, що виявляють ще й ставлення мовця до називаної речі чи дії (''пейоративізми'', в тому числі ''[[арґотизм]]и'' й ''[[сленґізм]]и'' — ножище, ходуля, [[куля]], каліка 'нога', ''пестливі'' — ніж(еч)ка, ''[[евфемізм]]и'' й ''[[табуїзм]]и'' — нічний метелик, дівчина легких звичаїв 'повія', лихий 'чорт' ''урочисті'' й ''[[поетизм]]и'' — правиця, десниця, рам'я 'рука', що за походженням можуть бути спершу історичними — ''[[архаїзм]]и'' й ''[[неологізм]]и'' — чи географічними ''[[алотопізм]]ами'' — ''[[етранжизм]]и'', ''[[діалектизм]]и''). Їх функційне застосування вивчає [[стилістика (лінгвістика)|стилістика]]. Систематичного викладу української семантики нема.
 
Питання семантики переважно висвітлювалися в працях нормативно-стилістичного характеру і в працях про мову окремих [[письменник]]ів або [[жанр]]ів (М. Левицький, [[Огієнко Іван Іванович|Іван Огієнко]], [[Сімович Василь Іванович|В. Сімович]], [[Сулима Микола Федорович|М. Сулима]], [[Гладкий Микола Дмитрович|М. Гладкий]], [[Троян Іван|І. Троян]], Б. Ткаченко, [[Ващенко Василь Семенович|В. Ващенко]], [[Чередниченко Іван|І. Чередниченко]], [[Білодід Іван Костянтинович|І. Білодід]], [[Коваль Алла Петрівна|Алла Коваль]] та ін.). Матеріали з семантики окремих слів і груп слів містили журнали, насамперед «[[Рідна Мова (журнал)|Рідна мова]]» (ред. [[Іван Огієнко]], 1933–1939) і «[[Питання мовної культури]]» ([[редактор]] [[Жовтобрюх Михайло Андрійович|М. Жовтобрюх]], потім [[Багмут Йосип Андріанович|Й. Багмут]], пізніше [[Русанівський Віталій Макарович|Віталій Русанівський]], [[1967]] і далі; від [[1971]] п. н. «Рідне слово»).