Нормандська повітрянодесантна операція: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м уточнення
Рядок 24:
{{Західноєвропейський театр воєнних дій Другої світової війни}}
{{Операція «Оверлорд»}}
[[Файл:SHAEF Conference 02.jpg|thumb|right|300px|Керівництво операцією «Оверлорд». Зліва направо. Командувач [[1-а армія (США)|1-ої американської армії]] [[Генерал (США)|генерал]] [[Омар Бредлі|О. Бредлі]], командувач ВМС сил вторгнення [[адмірал]] [[Королівський військово-морський флот ВеликобританіїВеликої Британії|Королівського ВМФ ВеликобританіїВеликої Британії]] [[Бертрам Рамсей|Б. Рамсей]], заступник Верховного Головнокомандувача Союзних Експедиційних Сил в Європі [[маршал Королівських ВПС]] [[Артур Вільям Теддер|А. Теддер]], [[Верховний Головнокомандувач]] Союзних Експедиційних Сил в Європі [[Генерал (США)|генерал]] [[Дуайт Девід Ейзенхауер|Д. Ейзенхауер]], командувач [[21-а група армій|21-ої групи армій]] [[фельдмаршал]] [[Бернард Монтгомері|Б. Монтгомері]], командувач [[ВПС]] сил вторгнення [[головний маршал роду військ|головний маршал авіації]] [[Траффорд Ли-Меллорі|Т. Ли-Меллорі]], [[начальник штабу]] Союзних Експедиційних Сил в Європі [[генерал-лейтенант]] [[Вальтер Беделл Сміт|В. Сміт]]]]
 
'''Норма́ндська пові́тряно-деса́нтна опера́ція''' — військова операція [[Повітряно-десантні війська США|американських]] і [[Повітряно-десантні військаформування ВеликобританіїВеликої Британії|британських повітряно-десантних військ]]{{#tag:ref|У складі [[6-а повітряно-десантна дивізія (ВеликобританіяВелика Британія)|6-ої повітряно-десантної дивізії ВеликобританіїВеликої Британії]] в операції брав участь 1-й канадський парашутний батальйон|group=а}}, проведена протягом [[6 червня]] — [[13 липня]] [[1944]] року{{#tag:ref|Британський компонент десанту діяв до [[27 серпня]] [[1944]], прикриваючи лівий фланг військ, що наступали|group=а}} на території окупованої німцями Франції. Складова [[Нормандська операція|висадки військ союзників у Нормандії]]. Одна з наймасштабніших [[повітряно-десантна операція|повітряно-десантних операцій]] в історії збройних сил ВеликобританіїВеликої Британії та США.
 
Головним завданням операції було сприяння вторгненню основних сил [[Десант морський|морського десанту]] на флангах зони висадки<ref name="Flanagan">Lt.Gen.Edward M. Flanagan Jr., USA (Ret) A Combat History of American Airborne Forces {{ref-en}}
Рядок 48:
 
[[23 січня]] [[1944]] командування союзників розглянуло перший чорновий варіант плану Нормандської операції<ref name="Flanagan Jr. р.164-165">Flanagan Jr. р.164-165</ref>. Для десантників найбільш цікавим залишався розділ плану операції в частині, що стосувався участі [[Десант повітряний|повітряного десанту]]. Несподівано в суть справи втрутився [[начальник штабу Армії США]] [[Генерал армії США|генерал армії]] [[Джордж Маршалл]]. У листі, якого він надіслав генералові Ейзенхауеру, Маршалл настійливо наполягав на проведенні повітряно-десантної операції силами усіх 3-х дивізій поблизу [[Париж]]а, обґрунтовуючи це тим, що вторгнення морського десанту пройде дуже швидко, і щоб не гаяти часу, обидва десанти, морський та повітряний, діючи назустріч один одному, зможуть звільнити цю частину Франції дуже швидко<ref name="Flanagan Jr. р.165">Flanagan Jr. р.165</ref>. [[Верховний Головнокомандувач|Верховному Головнокомандувачу]] союзників довелося докласти максимум дипломатичних зусиль, щоб переконати свого керівника в тому, що застосування повітряного десанту відіграє більш значну та менш ризиковану роль, якщо його провести безпосередньо в тиловій смузі противника, сприяючи тим самим успіху вторгнення армії з моря. Також він аргументував тим, що, якщо вторгнення в Нормандію піде не за планом, на такій відстані від головних сил [[десантник]]и 100% будуть блоковані та розгромлені в лічені години, і командування союзників нічим не зможе цьому завадити. Врешті-решт начальник штабу армії погодився з висновками Ейзенхауера<ref name="Flanagan Jr. р.165">Flanagan Jr. р.165</ref>.
[[Файл:Galeand6thbritairborne.jpg|thumb|right|180px|Командир [[6-а повітряно-десантна дивізія (ВеликобританіяВелика Британія)|6-ої британської повітряно-десантної дивізії]] [[генерал-майор]] [[Річард Нельсон Гейл|Річард Гейл]] виступає перед командирами підрозділів. [[5 червня]] 1944 року]]
[[Файл:Dummy aircraft - Oct. 1943.jpg|thumb|right|180px|[[Макет]] винищувача Королівських ВПС на хибному аеродромі]]
У лютому серед керівництва операцією «Оверлорд» знову набули гостроти дебати з приводу [[Концепція|концепції]] застосування десанту в ході операції. Дехто наполягав на тому, що десантники повинні, як і раніше, створюючи невеликі [[Загін (армія)|загони]] силами до взводу, діяти малими групами та дратувати цим командування Вермахту. Особливо гостро це питання постало перед британським командуванням, для якого це був перший практичний досвід підготовки та проведення десантування цілої дивізії. Деякі керівники відверто пропонували обмежитися застосуванням малих сил. [[17 лютого]] 1944 до штабу 6-ої дивізії прибув командувач [[повітряноПовітряно-десантні військаформування ВеликобританіїВеликої Британії|повітряно-десантних військ ВеликобританіїВеликої Британії]] генерал-майор [[Фредерік Браунінг]], який стисло визначив попереднє завдання командирові дивізії, націлив його на те, що до проведення операції «Тонга» буде залучена одна парашутна бригада, що мала ціль захопити мости через Канський канал та [[Орн (річка)|річку Орн]]. Пізніше її дії будуть підтримані [[Протитанкова артилерія|протитанковою батареєю]], яка прибуде на посилення вже після висадки морського десанту із [[3-я піхотна дивізія (Великобританія)|3-ю піхотною дивізією]]. Генерал Гейл категорично не погодився з таким планом, мотивуючи це тим, що сил для виконання такого завдання замало, більш того, зрив цієї задачі може серйозно вплинути в цілому на весь хід [[операція «Нептун»|операції «Нептун»]]. Після обговорення Браунінг погодився з такими аргументами та віддав наказ на підготовку до використання всієї дивізії<ref name="Harclerode 307">Harclerode, p. 307</ref>.
 
Більш того, командувач [[військово-повітряні сили|військово-повітряних сил]] вторгнення британський маршал [[Траффорд Ли-Меллорі|Ли-Меллорі]] вперто відстоював ідею, що застосування повітряного десанту на укріпленнях [[Атлантичний вал|«Атлантичного Валу»]]&nbsp;— це злочин; армія втратить чудові дивізії, навіть не встигнувши їх застосувати в бою. Він стверджував, що дуже складні топографічні умови районів приземлення в поєднанні із запеклим опором німців спричинять колосальних втрат десанту: до 70% у планерах та до 50% серед парашутистів ще до того, як вони торкнуться землі<ref name="Flanagan Jr. р.165">Flanagan Jr. р.165</ref>.