Німецька окупація СРСР: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 69:
* [[Рейхскомісаріат «Україна»]] (центр — [[Рівне]]), до якого увійшла територія України, за винятком кількох областей Західної України, а також частина білоруських областей — південь Брестської області, майже вся Гомельська і частина Пінської та Поліської областей (рейхскомісар [[Еріх Кох]]).
Передбачалося також створення рейхскомісаріатів [[Рейхскомісаріат Кавказ|«Кавказ»]] (центр — [[Тбілісі]], рейхскомісар А. Шікеданц),
Після звільнення радянськими військами території СРСР апарат рейхскомісаріатів було евакуйовано, міністерство фактично розформовано, а його склад — мобілізовано у ході заходів з ведення тотальної війни.
Рядок 89:
Порядок в сільських районах забезпечували поліцейські, у великих населених пунктах — підрозділи [[СС]] та охоронні частини.
Було введено суворий облік місцевого населення, яке підлягало реєстрації в поліції.
Звичайним покаранням за порушення розпоряджень окупаційної влади і засобом залякування населення служила [[смертна кара]] через повішення — наприклад, за користування колодязями, якими користувалися німецькі солдати, або за перебування в забороненій зоні залізниці.
Постачання населення продовольством з боку окупаційної влади не було, в особливо важких умовах опинилися міські мешканці. На окупованих територіях повсюдно були встановлені штрафи, тілесні покарання, натуральні і грошові податки, розміри яких здебільшого встановлювалися окупаційною владою довільно. Література та німецькі [[Антирадянська пропаганда в роки Другої світової війни|періодичні видання на окупованій території СРСР в роки Другої світової війни]] несли, здебільшого, пропагандистське навантаження.
== Викриття та покарання ==
| |||