Януш Тишкевич: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 46:
Син власника [[Ходорів|Ходорова]] початку 17 ст. графа Федора (Фредерика) Тишкевича-Логойського<ref>{{SgKP|I|610|Chodorów}}— S. 610. {{ref-pl}}</ref> та його дружини княжни Софії [[Заславські|Заславської]].
Комісар Речі Посполитої для укладення домовленостей: з козаками у 1623 та 1625 ([[Куруківський договір]]<ref name="O1">Щоденник походу проти запорізьких козаків // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К.: Наукова думка, 1995. — 432 с. — С. 398–399. ISBN 5-319-01072-9</ref>) роках, з московитами у 1632-у.
1623 року був комісаром для укладення домовленостей з козаками, в 1632 — з московитами. [[1627]] р. заснував в м. [[Бердичів]] монастир «босих кармелітів» і подарував йому чудотворний образ Божої матері, який здавна зберігався в будинку його предків. В грамоті на заснування монастиря, на спорудження при ньому [[кляштор]]у [[Бердичів]] вперше називається містечком. В [[1630]] р. Януш Тишкевич дарує замок католицькому ордену «босих кармелітів» під розташування кляштора тa в основу монастирського господарства.▼
▲
1630 року при ньому було зруйновано православну церкву [[Київський замок|Київського замку]] для будівництва костелу.<ref>В. Щербак. Антифеодальні рухи на Україні напередодні визвольної війни 1648–1654 рр.— К.: Наукова думка, 1989.— 128 с.— С. 9. ISBN 5-12-000672-8 (в обкл.)</ref>▼
▲1630 року при ньому було зруйновано православну церкву [[Київський замок|Київського замку]] для будівництва костелу.<ref>В. Щербак. Антифеодальні рухи на Україні напередодні визвольної війни 1648–1654 рр. — К.: Наукова думка, 1989. — 128 с. — С. 9. ISBN 5-12-000672-8 (в обкл.)</ref>
1633 року разом з гетьманом польним коронним [[Мартин Казановський|Марціном Казановським]] надали кошти для робіт з будівництва [[Костел Успіння Богородиці (Теребовля)|Костелу Успіння Богородиці та кляштору]] в [[Теребовля|Теребовли]].<ref>''А. Betlej.'' Kościoł p. w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii i klasztor OO. Karmelitów Trzewiczkowych w Trembowli / Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.— Kraków: «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2009.— Cz. I.— tom 17.— 508 s., 806 il.— S. 356. ISBN 978-83-89273-71-0 {{ref-pl}}</ref>▼
▲1633 року разом з гетьманом польним коронним [[Мартин Казановський|Марціном Казановським]] надали кошти для робіт з будівництва [[Костел Успіння Богородиці (Теребовля)|Костелу Успіння Богородиці та кляштору]] в [[Теребовля|Теребовли]].<ref>''А. Betlej.'' Kościoł p. w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii i klasztor OO. Karmelitów Trzewiczkowych w Trembowli / Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2009. — Cz. I. — tom 17. — 508 s., 806 il. — S. 356. ISBN 978-83-89273-71-0 {{ref-pl}}</ref>
[[1643]] року за 18 км від Бердичева в Богданівському лісі була ставка [[Хмельницький Богдан|Богдана Хмельницького]] (до нині ліс називається Богданівським). В червні 1648 р. війська під керівництвом соратника Богдана Хмельницького [[Максим Кривоніс|Максима Кривоноса]], які направлялись на [[Зборів]], завдали цілий ряд ударів військам під проводом [[Ярема Вишневецький|Яреми Вишневецького]] (серед них були тисячі солдатів Януша Тишкевича з Бердичівського гарнізону), звільнили ряд населених пунктів Житомирщини: [[Бердичів]], [[Бистрик (Бердичівський район)|Бистрик]], [[П'ятка|П'ятку]], [[Чуднів]] та інші.
За даними козацьких літописів, 1648 року притісняв православних у Києві, сприяв діяльності монахів-домініканців, бернардинців, єзуїтів у місті.<ref>Извлеченіе изъ козацкихъ лѣтописей / Отделъ І. Извѣстія лѣтописные // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей.— Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874. — С. 40.</ref>
Надав кошти:
| |||