Вікіпедія

Аполлон-13: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
вікіфікація, стильові правлення, правопис, зображення
вікіфікація, стильові правлення, правопис, зовнішні посилання
Рядок 1:
{{В роботі}}
{{Космічна місія
|назва місії = Аполлон-13
Рядок 27 ⟶ 26:
|тривалість1 =
}}
'''«Аполлон-13»'''  — американський [[пілотований космічний корабель]]. Єдиний з серії космічних кораблів [[Аполлон (космічний корабель)|Аполлон]], на якому відбулася аварія під час польоту до [[Місяць (супутник)|Місяця]].
 
Метою польоту «Аполлона-13», як і двох попередніх кораблів серії [[Аполлон (космічний корабель)|«Аполлон»]]  — [[Аполлон-11]] і [[Аполлон-12]], була висадка людей на поверхню Місяця і проведення наукових досліджень.
 
Загальна тривалість польоту корабля  — 5 діб 22 години 54 хвилина 41 секунда.
 
== Екіпаж ==
[[Файл:The_Actual_Apollo_13_Prime_Crew_-_GPN-2000-001167.jpg|left|150px|thumb|Екіпаж «Аполлона-13», зліва на право: Джеймс Ловелл, Джон Свайгерт, Фред Хейз.]]
 
* Командир  — [[Джеймс Ловелл|Ловелл Джеймс Артур молодший]] ({{lang-en|Lovell James Arthur, Jr.}})
* Пілот командного модуля  — [[Джон Свайгерт|Свайгерт Джон Леонард молодший]] ({{lang-en|Swigert John Leonard, Jr.}})
* Пілот місячного модуля  — [[Хейз Фред Воллес|Хейз Фред Уоллес молодший]] ({{lang-en|Haise Fred Wallace, Jr.}})
 
Позивний екіпажу  — [[Водолій]].▼
 
▲Позивний екіпажу — [[Водолій]].
=== Дублерний екіпаж ===
* Командир  — [[Янг Джон Воттс]]
* Пілот командного модуля  — [[Маттінглі Томас Кеннет]]
* Пілот місячного модуля  — [[Чарльз Дюк]]
 
=== Запасний екіпаж ===
* Командир  — [[Джек Лусма]]
* Пілот командного модуля  — [[Ванс Діво Бранд]]
* Пілот місячного модуля  — [[Поуг Вільям Рід]]
 
== Опис ==
Рядок 55:
 
== Політ ==
 
=== Старт ===
Старт корабля успішно відбувся [[11 квітня]] [[1970]] о 19:13 за Грінвічем з космодрому на мисі [[Канаверал]]. За стартом корабля з космодрому і навколишньої місцевості спостерігали понад 100 тис. осіб.
Рядок 64 ⟶ 65:
[[Файл:Apollo 13 Service Module - AS13-59-8500.jpg|right|thumb|200px|Пошкоджений службовий модуль «Аполлону 13», сфотографований з командного модуля після аварійного від'єднання]]
[[Файл:Apollo 13 Lunar Module.jpg|right||thumb|200px|Місячний модуль «Акваріус», який виконував функцію рятувальної шлюпки, від'єднаний від командного модуля при наближенні до Землі]]
[[Файл:Apollo 13 LM with Mailbox.jpg|right|thumb|200px|Інтер'єр місячного модуля  — «поштова скринька» з каністрами з гідроксидом літію (розроблені для зменшення накопичування вуглекислого газу) призначені для системи життєзабезпечення командного модуля. Зміна була необхідною бо каністри місячного модуля були замалі для зменшення концентрації вуглекислого газу, виробленого трьома особами]]
 
{{Listen|filename=Apollo13-wehaveaproblem edit 1.ogg|title="Houston, we've had a problem."|description=Свайгерт та Ловелл рапортують вибух [[14 квітня]] [[1970]]|format=[[Ogg]]}}
На третю добу польоту, [[14 квітня]] 1970 о 3:07:53, коли корабель пролетів 330 тис. км, відбувся вибух кисневого балона і вихід з ладу двох з трьох батарей паливних елементів, які забезпечували електрику у відсіку екіпажу командного модуля («Одісей»). [[Джеймс Ловелл]] рапортував у [[Х'юстон]] про подію і відмітив, що з відсіку двигуна витікає газ, імовірно [[кисень]], і створює імпульс, який відхиляє апарат. Внаслідок аварії висадка на Місяць стала неможливою, а життя самого екіпажу опинилося під загрозою.
 
В Центрі управління польотом було створено штаб з керівництва рятувальною операцією. «Аполлон-13» продовжував політ до Місяця вільною орбітою, оскільки тільки після обльоту Місяця міг лягти на зворотний курс  — до Землі. Також було встановлено, що не можна включати головний [[маршовий двигун]]  — він міг бути пошкоджений і міг вибухнути при спробі запуску. Ракетний двигун місячного корабля не був спроектований для тривалої роботи, для зупинки, розвороту та розгону корабля. Після аварії командний модуль екіпажу корабля «Аполлон-13» було відключено для економії енергії, необхідної при посадці на Землю. Було вирішено використати ресурси місячного корабля («Водолій»  — посадковий і злітний ступені)  — за розрахунками, при економії ресурсів їх повинно мало вистачити для повернення на Землю.
 
=== Перше коригування траєкторії ===
Рядок 75 ⟶ 76:
 
=== Друге коригування траєкторії ===
Центром управління польотом [[15 квітня]] о 2:40:31 за Грінвічем була подана команда на включення двигуна на 4 хвилини 23 секунди. Коригування було успішним, але уточнені розрахунки показали, що корабель пройде повз Землю на відстані приблизно 165  км і вийде на нову орбіту з апогеєм кількасот тис. км, політ якою був би дуже тривалим і астронавти могли загинути від нестачі ресурсів. Необхідна була ще одна корекція траєкторії корабля.
 
=== Кризи систем життєзабезпечення ===
 
* О 5:30 вміст вуглекислого газу в атмосфері місячної кабіни підвищився до небезпечної для екіпажу межі. Патрони поглинання вуглекислого газу не були розраховані на таку тривалу роботу. Було вирішено підключити інші поглиначі  — розташовані у відсіку екіпажу командного модуля. Але вентилятор, направлений на ці поглиначі, включити не було можливості внаслідок малих запасів енергії. Центр прораховував інші варіанти, експериментував. Нарешті вихід знайшли. Астронавти від'єднали від своїх скафандрів два шланги. Один з них провели від вентиляторів у місячній кабіні до виходу поглинача у відсіку екіпажу, а другий  — від виходу поглинача у місячний відсік. Кріплення  — клейка стрічка. Це дало позитивний ефект  — вміст вуглекислого газу швидко зменшився і досяг прийнятного рівня.
 
* О 23:10 перегрілася одна з хімічних батарей. На Землі змоделювали ситуацію  — тривога виявилася помилковою  — батарея працювала нормально, з ладу вийшов термодатчик.
 
* Газ, який витікав з відсіку двигуна, закручував корабель і ускладнював наведення на Землю антени. Зв'язок з кораблем різко погіршився. За командою керівництва НАСА, було включено американський радіотелескоп, розташований в [[Паркса]] ([[Австралія]]).
 
* [[16 квітня]], незадовго до третьої корекції траєкторії, підвищився тиск у одному з балонів з гелієм, спрацював запобіжний клапан, і газ, що витікав, став закручувати корабель з досить великою швидкістю. Це обертання ускладнювало корекцію траєкторії.
 
* Недостача енергії на борту призвела до порушень теплового режиму. Оскільки обігрівачі вмикати не було можливості через брак енергії, температура в кабіні почала знижуватися і досягла 11 °C. Екіпаж почав мерзнути. Астронавтам здавалося, що в кабіні ще холодніше, ніж 11 °C  — вони передали на Землю, що температура на кораблі всього 2—4 °С.
 
=== Третє коригування траєкторії ===
 
[[16 квітня]] о 4 годині 31 хвилині 28 секунд двигун місячного модуля було включено на 14 секунд  — відбулася третя корекція траєкторії. Вимірювання показали, що кут входу апарата в атмосферу Землі не оптимальний, хоча й припустимий. Необхідна була ще одна, четверта корекція. Центр управління польотом вирішив скористатися двигуном системи орієнтації місячного модуля, з допомогою яких можна було трохи змінювати кут входу корабля в атмосферу.
 
=== Четверте коригування траєкторії ===
Четверта корекція успішно відбулася 17 квітня о 12:52:51. Двигуни орієнтації працювали 22 секунди.
 
За цей час на Землі інженери розробили спосіб одержання джерела енергії для запуску в дію бортового комп'ютера і всіх систем спускного модуля корабля (або командного відсіку). Для цього використали як джерело електроенергії ступені місячного корабля. Перед спуском місячний модуль відстикували.
 
=== Відстикування відсіку двигуна (сервісний модуль) ===
Ця звичайна у штатних умовах операція ускладнилася після аварії.
 
''По-перше,'' було побоювання, що могли бути пошкоджені піротехнічні пристрої, які слугували для розриву зв'язків між відсіком двигуна і відсіком екіпажа.
 
''По-друге,'' відсік двигуна після його відокремлення відводився з допомогою допоміжних двигунів, якими тепер не можна було скористатися.
 
''По-третє,'' звільнений від відсіку двигуна корабель становив нерозраховану зв'язку відсіку екіпажа з місячною кабіною, міг виявитися динамічно нестійкою системою, стабілізація якої могла викликати додаткові серйозні труднощі.
 
Після відпрацювання на Землі різних варіантів було вирішено розвернути корабель на 45 градусів відносно напрямку руху корабля. Потім з допомогою двигунів системи орієнтації місячного модуля дати імпульс по осі корабля так, щоб він почав рухатися вперед відсіком двигуна. Після цього необхідно було здійснити підривання піротехнічних пристроїв і за допомогою системи орієнтації корабля надати йому імпульс в протилежному напрямку. Корабель і відсік двигуна в результаті розійдуться у різні боки. Незважаючи на складність процедури, о 13:14:48 відсік двигуна успішно відокремлено від корабля.
 
О 13:28 після відведення відсіку астронавти одержали можливість роздивитися його та сфотографувати. Вибухом було вирвано панель корпусу довжиною близько 4  м і шириною 1,5  м, пошкоджене сопло маршового двигуна. Службовий відсік було повністю виведено з ладу вибухом. Житловий відсік корабля не постраждав.
 
=== Відокремлення місячної кабіни ===
Наступна операція  — відокремлення місячної кабіни від відсіку екіпажу. Ця процедура була нештатною. Але виконана вона була успішно за схемою, аналогічною відокремленню відсіку двигуна о 16:43. На цей момент в кабіні залишалося 20  кг води і 15  кг кисню. На період посадки кілька країн, зокрема [[СРСР]], [[Великобританія]] і [[Франція]], оголосили радіомовчання на робочих частотах екіпажу.
 
=== Приводнення ===
[[17 квітня]] о 17:53:45 відсік екіпажу «Аполлона-13» увійшов у атмосферу, а о 18:07:41 успішно приводнився за 7,5  км від [[Авіаносець|авіаносця]] «[[Іводзіма]]». Всі члени екіпажу почувалися нормально і були відправлені літаком в [[Гонолулу]] на [[Гавайські острови]]. Астронавти і наземні служби Х'юстона за виявлені мужність та виключно високопрофесійну роботу були нагороджені найвищою громадянською нагородою США  — «[[Президентська медаль Свободи|Медаллю свободи]]».
 
<gallery>
Рядок 134 ⟶ 135:
За висновками спеціальної комісії, яка розслідувала аварію, до неї призвела така послідовність подій:
 
1962 головною для командного модуля кораблів серії Аполлон фірмою North American Aviation (пізніше &nbsp;— North American Rockwell) при зміні технічного завдання на виготовлення кисневих бачків для відсіку двигуна, виданого субпідряднику фірмі Beech Aircraft, не була передбачена модифікація термостатів, спершу розрахованих на напругу 28 вольт, під стандартну для наземного обладнання стартового комплексу напругу в 65 вольт. Ця невідповідність не була помічена спеціалістами обох фірм і [[NASA]].
 
У жовтні 1968 кисневий бачок номер 2 для рушійного відсіку корабля «Аполлон-13» на заводі фірми North American Rockwell впустили з невеликої висоти (приблизно 5 см). При цьому вірогідно було пошкоджено продувний [[штуцер (техніка)|штуцер]]. Цей факт не було доведено до осіб, які відповідали за передстартову підготовку корабля.
 
27 березня 1970, за два тижні до старту, під час репетиції запуску, в бачки було залито рідкий кисень. Після випробовувань рідкий кисень було витіснено з бачків стиснутим повітрям, яке подавалося через продувний штуцер. З бачка номер 2 внаслідок пошкодження витіснити кисень не вдалося. Вирішили включити нагрівачі в бачку &nbsp;— щоб газифікувати кисень, а газ стравити з бачка. До нагрівачів підвели струм напругою 65 вольт. Після досягнення певної температури при роз'єднанні контактів між ними виникла електрична дуга, яка викликала зварювання контактів, замкнувши їх. Термостати припинили виконувати свою роль і температура в бачку (про що оператори не підозрювали) досягла величини, при якій ізоляція відшарувалася з проводів, що вели до вентиляторів, які перемішували кисень у бачку.
 
На третю добу польоту корабля «Аполлон-13» при включенні вентиляторів відбулося коротке замикання оголених проводів, від іскри в кисневій атмосфері загорілася тефлонова ізоляція бачка. Полум'я по ізоляції досягло головної частини бачка, де в нього входить жмут проводів. Загорілась ізоляція цих проводів, у результаті цього було пропалено отвір, куди почав під високим тиском витікати рідкий кисень. Газ зірвав панель відділення 4 відсіку двигуна і пошкодив кисневий бачок номер один.
 
Витрати на модифікацію корабля «[[Аполлон-14]]» задля запобігання подібної аварії становили близько 15 &nbsp;млн доларів [[США]].
 
== «Х'юстон, у нас проблема...проблема…» ==
'''Х'юстон, у нас проблема''' ({{lang-en|Houston we have a problem}}) &nbsp;— Початкове повідомлення про проблему, яка загрожувала життю астронавтів місії Аполлона 13, нині повідомлення про помилку (несправність) з гумористичним відтінком.
 
Майже ця фраза була використана для передачі на землю повідомлення про несправність.
 
{{початок цитати}}
{{цитата|
Swigert: ''[[OK|Okay]], Houston, we've had a problem here.'' </br>▼
Свайгерт: ''Гаразд, Х'юстон, у нас тут проблема''</br>
Duke: ''This is Houston. Say again please.'' </br>▼
Дюк: ''Це Х'юстон. Повторіть, будь ласка.''</br>
Lovell: ''Houston, we've had a problem. We've had a main B bus undervolt.'' </br>▼
Ловелл: ''Х'юстон, маємо проблему. Перевантаження у головній шині Бі.''
{{кінець цитати}}
}}
{{oq|en|
▲Swigert: ''[[OK|Okay]], Houston, we've had a problem here.'' </br>
▲Duke: ''This is Houston. Say again please.'' </br>
▲Lovell: ''Houston, we've had a problem. We've had a main B bus undervolt.'' </br>
}}
 
Фраза була використана пізніше слоганом фільму ''«Apollo 13»''. Ця фраза фільму найбільше запам'яталася глядачам, попри те, що вона була трохи змінена.
{{цитата|
{{початок цитати}}
''Е-е-е, це Х'юстон. Е-е-е, повторіть, будь ласка?''</br>
''Х'юстон, у нас проблема. Перевантаження у головній шині Бі.''
}}
{{oq|en|
''Uh, this is Houston. Uh, say again, please?''</br>
''Houston, we have a problem. We have a main bus B undervolt.''</br>
}}
{{кінець цитати}}
 
Фраза згодом неодноразово зустрічалася в пресі та на телебаченні, посіла 50-те місце за популярністю фраз з американських кінофільмів.
Рядок 169 ⟶ 180:
 
== Посилання ==
* [http://historyscience.ksc.nasa.gov/apsrhistory/apsrapollo/apollo-13/apollo-13.htmhtml Звіт NASAАполлон-13] Космічні польоти НАСА{{ref-en}}
* [http://space.kursknet.ru/cosmos/russian/machines/ap13.sht Аполлон-13] Космонавтика у цифрах і фактах{{ref-ru}}
* [http://science.ksc.nasa.gov/history/apollo/apollo-13/apollo-13.html Сторінка польоту на сайті NASA] {{ref-en}}
* [http://www.astronautix.com/flights/apollo13.htm Аполлон-13] Енциклопедія астронавтики{{ref-en}}
* [http://www.novosti-kosmonavtiki.ru/content/numbers/209/43.shtml Невдачу з списку можливостей виключити! (стаття для «Новостей космонавтики»)] {{ref-ru}}
* [http://spacenssdc.kursknetgsfc.runasa.gov/cosmosnmc/russian/machines/ap13.sht Аполлон-13] в каталозі НАСА{{ref-ruen}}
* [http://history.nasa.gov/SP-4012/vol3/table2.41.htm Параметри Аполлона-13 табличкою]{{ref-en}}
* [http://www.astronautix.com/flights/apollo13.htm Apollo 13 entry in Encyclopedia Astronautica]
* [http://www.maniacworld.com/Apollo_13.htm Х'юстон, у нас проблема] Звукозапис з борту Аполлона-13{{ref-en}}
* [http://nssdc.gsfc.nasa.gov/nmc/ NASA NSSDC Master Catalog]
* [http://history.nasa.gov/SP-4029/Apollo_00a_Cover.htm APOLLO BY THE NUMBERS: A Statistical Reference by Richard W. Orloff (NASA)]
* [http://www.hq.nasa.gov/office/pao/History/SP-4009/cover.htm The Apollo Spacecraft: A Chronology]
* [http://history.nasa.gov/apsr/apsr.htm Apollo Program Summary Report]
* [http://history.nasa.gov/SP-4012/vol3/table2.41.htm Apollo 13 Characteristics — SP-4012 NASA HISTORICAL DATA BOOK]
* [http://ntrs.nasa.gov/archive/nasa/casi.ntrs.nasa.gov/19770075651_1977075651.pdf Original Apollo 13 Lunar Exploration and Photography Summary Plan (PDF), February 1970]
* [http://ntrs.nasa.gov/archive/nasa/casi.ntrs.nasa.gov/19930074343_1993074343.pdf Apollo 13 Spacecraft Incident Investigation, (PDF) NASA June 1970]
* [http://ntrs.nasa.gov/archive/nasa/casi.ntrs.nasa.gov/19700076776_1970076776.pdf Report of Apollo 13 Review Board, (PDF) NASA June 1970]
* [http://www.jsc.nasa.gov/history/mission_trans/AS13_TEC.PDF Apollo 13 Technical Air-to-Ground Voice Transcription, April 1970, 765 pages (PDF, 20.4 MB)] (Swigert/Lovell call in the problems on page 167.)
* [http://www.spectrum.ieee.org/apr05/2697 Apollo 13, We Have a Solution: Rather than hurried improvisation, saving the crew of Apollo 13 took years of preparation]
* [http://www.maniacworld.com/Apollo_13.htm Houston, We've Had a Problem] Audio of the Apollo 13 mission during its first moments of trouble
* Lovell, Jim; Kluger, Jeffrey (1994). ''Lost Moon: The Perilous Voyage of Apollo 13''. Houghton Mifflin. ISBN 0-395-67029-2.
* Lattimer, Dick (1985). ''All We Did was Fly to the Moon.'' Whispering Eagle Press. ISBN 0-9611228-0-3.
* [http://www.archive.org/details/HoustonWeveGotAProblem NASA film on the Apollo 13 mission, downloadable from ''archive.org'' (The Internet Archive)]
* [http://science.ksc.nasa.gov/history/apollo/apollo-13/apollo-13.html Summary of mission], NASA website
* [http://myweb.accessus.net/~090/as13.html Excerpts from the Apollo 13 Transcript]
* [http://www.history.com/minisite.do?content_type=Minisite_Generic&content_type_id=51796&display_order=6&sub_display_order=2&mini_id=51673 «Man, Moment, Machine» Apollo 13: Triumph on the Dark Side] a 2006 documentary on The History Channel
 
{{Шаблон:Програма «Аполлон»}}
[[Категорія:Американські космічні кораблі]]
[[Категорія:1970 у науці]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Аполлон-13