Вікіпедія

Синильна кислота: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Рядок 32:
 
== Отруєння ==
Фізичні властивості синильної кислоти зумовлюють шляхи проникнення отрути до організму. Головний шлях є інгаляційний, тобто у разі застосування синильної кислоти можливі ураження, якщо не застосовувати протигазу. Небезпечними для людини є пара синильної кислоти в концентрації 0,1-–{{nobr|0,12 г/м³}}, яка при експозиції 15-–{{nobr|20 хв.}} спричиняє важке ураження. Смертельними вважаються концентрації:
* 0,2-–0,3 г/м³ при експозиції 5-–{{nobr|10 хв.}};
* 0,4-–0,8 г/м³ при експозиції 2-–{{nobr|5 хв.}}
Вони призводять до швидкої смерті.
 
При отруєнні через рот смертельними дозами для синильної кислоти є {{nobr|1 мг/кг}}, ціаніду калію — - {{nobr|2,5 мг/кг}}, ціаніду натрію — - {{nobr|1,8 мг/кг}}.
 
'''Симптоми:''' судоми, різкий [[ціаноз]] шкіри та слизових оболонок. Через декілька хвилин настає смерть від зупинки дихання. При дії менших доз з'являються різкий головний біль, нудота, блювота, біль у животі. Зростає загальна слабкість, задишка, серцебиття, судоми; втрата свідомості. Смерть настає через декілька годин при явищах гострої серцево-судинної недостатності та зупинки дихання.
 
'''Невідкладна допомога:''' інгаляція амілнітріту (2-–3 ампули), промивання шлунку через зонд розчином перманганатаперманганату каліякалію (1:1000) або {{nobr|2,5 %}} розчином тиосульфататіосульфату натріянатрію. В/в повільно натріянатрію нітрит ({{nobr|10 мл}} {{nobr|1 %}} розчину); під шкіру ефедрин, кордіамін; в/в тиосульфаттіосульфат натрію ({{nobr|50 мл}} {{nobr|30 %}} розчину), метиленовий синій ({{nobr|50 мл}} {{nobr|1 %}} розчину), глюкоза ({{nobr|40 мл}} {{nobr|40 %}} розчину). [[Оксигенотерапія]].
 
== Див. також ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Синильна_кислота