Старцівство: мандрівні співці-музиканти в Україні (XIX — поч. XX ст.): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок)
м суміш розкладок, replaced: ХІХ → XIX (2)
Немає опису редагування
Рядок 12:
}}
 
Книга, написана [[Кушпет Володимир Григорович|Володимиром Кушпетом]] (''Кушпет Володимир'' Старцівство: мандрівні старці-музиканти в Україні (XIX — поч. XX ст.)), є на даний момент найбільш повною роботою, що охоплює всі аспекти традиційного [[Кобзар|кобзарства]] - інструменти ([[Кобза|кобза]], [[Колісна ліра|колісна ліра]], [[Торбан|торбан]], репертуар, стиль життя, навчання, т. зв. "[[Лебійська мова|лебійську (чи старцівську) мову"]], [[Звичаєве право|звичаєве право]] тощо. Автор на основі багатьох джерел досліджує феномен старцівства в контексті європейської історії, показує його високу духовну місію в традиційному житті українців протягом кількох століть. Видання також містить багатий ілюстративний матеріал, нотні зразки творів із репертуару, опис конструкції й креслення традиційних кобзарських музичних інструментів.
 
Назва, яка здивувала й навіть знервувала багатьох прихильників кобзарства, насправді є давньою самоназвою представників жанру. "Старцями", "каліками-перехожими", "просящою братією" називали себе ті, кого українська інтелігенція кінця XIX ст. назвала кобзарями. Книга, власне, узгоджує зовнішнє сприйняття жанру публікою й внутрішнє відчуття й розуміння епічного жанру його представниками. При цьому автор не заперечує, а навпаки - аргументовано крок за кроком підтверджує думку українських народовців XIX ст. про те, що кобзарі були "велетнями духу".
 
 
 
 
 
Назва, яка здивувала й навіть знервувала багатьох прихильників кобзарства, насправді є давньою самоназвою представників жанру. "Старцями", "каліками-перехожими", "просящою братією" називали себе ті, кого українська інтелігенція кінця XIX ст. назвала кобзарями. Книга, власне, узгоджує зовнішнє сприйняття жанру публікою й внутрішнє відчуття й розуміння епічного жанру його представниками. При цьому автор не заперечує, а навпаки - аргументовано крок за кроком підтверджує думку українських народовців XIX ст. про те, що кобзарі були "велетнями духу".
 
==Література==