Відмінності між версіями «Синдикат»

17 байтів вилучено ,  4 роки тому
→‎Література: убрано лишнее слово "Синдикат"
м
(→‎Література: убрано лишнее слово "Синдикат")
{{Otheruses}}
 
'''Синдика́ти''' — одна з форм капіталістичної [[монополія|монополії]] — договірне об'єднання підприємців, окремої [[галузі виробництва]], що створювалося з метою захоплення [[ринок|ринку]] шляхом спільного збуту товарів за спільними [[ціна]]ми. Зазвичай організувалися у формі акційних спілок фірм-учасників Синдикат, зі спільним статутним капіталом та єдиним репрезентативним органом (управою), що приймав спільні замовлення від споживачів і розподіляв їх за квотами між членами синдикату. У [[Російська імперія|Російській імперії]] синдикати виникли наприкінці XIX ст. Перед [[Жовтневий переворот 1917|революцією 1917]] їх нараховувалося від 100 до 140.
 
Головні з них були розташовані в Україні, такі як «[[Продамет]]», «[[Продвугілля]]», «[[Продаруд]]», «Русское общество пароходства и торговли — РОПИТ», «Союз рельсовых фабрикантов», «Союз фабрикантов рельсовых скреплений», «Урожай» (синдикат виробників сільсько-господарських машин в Україні), «Синдикат южнорусских крахмальных фабрик» і т. д. У більшості ці синдикати були під контролем закордонного капіталу (французького) або найбільших банків імперії, які також були під чужоземним контролем. Синдикати будувалися за французьким зразком (звідси їхня назва; німецька — [[картель]]). Існувало чимало окремих угод між підприємцями, що встановлювали лише ціни товарів (т. зв. «пули» та "ринґи"). У найвищу форму приватної монополії — [[трест]]и — синдикати в Російській Імперії не переросли (спроби перетворити «Продамет» на сталевий трест за німецько-американським зразком не вдалися). Російський уряд намагався протистояти зростанню синдикатів лише у тих випадках, коли синдикати зачіпали державні інтереси. Так уряд поборював, наприклад, «Продвугілля», коли цей синдикат підвищував ціни для державних залізниць, інколи — [[Синдикат цукрозаводчиків]] і соляний синдикат в Україні (він існував таємно і знижував ціни в боротьбі проти уральських солеварень, що зменшувало прибутки держави з акцизу). У більшості випадків російський уряд дозволяв утворення синдикатів. Антимонопольне законодавство обмежувалося лише ст. 913 і 1180 «Свода законов Российской Империи», які передбачували кари за штучне підвищення цін на «товари першої необхідності», але ці закони застосовувалися рідко, зокрема через дуже поширену корупцію в урядових та судових колах.
Анонімний користувач