Exsul immeritus blas valera populo suo: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок)
Створена сторінка: '''Exsul immeritus blas valera populo suo''' (''Невинний Блас Валера своєму народові Тавантинсую'') — «зап...
Мітка: суміш розкладок у тексті
 
Haida (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
[[Файл:A-Skromnitsky-Yupana-con-el-quipu-del-canto-Pachamama-del-libro-Exsul-Immeritus-Blas-Valera.jpg|міні|праворуч|250пкс|Юпана інків з книги «Exsul immeritus blas valera populo suo»]]
'''Exsul immeritus blas valera populo suo''' (''Невинний Блас Валера своєму народові Тавантинсую'') — «записна книжка» єзуїта про історію інків XVI ст. й про колоніальне Перу XVII ст. Унікальність документа полягає у використанні шифру єзуїтів і в дешифруванні начебто «інкських» [[кіпу]], [[юпана|юпани]], знаків [[токапу]] й топогра­фічних секес. Вірогідний автор — [[Блас Валера]] (1545–1597 або 1618). Дата написання близько 1618 року. Разом з «Historia et rudimenta linguae piruanorum» була видана у [[Болонья|Болоньї]] (Італія) в 2007 році дослідницею Університету Болоньї Луарою Лауренсіч Мінеллі, хоча історія віднайдення цих документів та їх дослідження бере початок ще з 1981 pоку, коли вони були знайдені в італійському сімейному архіві Клари Міччінеллі. Саме за прізвищем власниці обидва рукописи отримали назву «Документи Міччінеллі» (або «Неаполітанські документи»).
'''Exsul immeritus blas valera populo suo''' (''Невинний Блас Валера своєму народові Тавантинсую'') — «записна книжка» єзуїта про історію інків XVI ст. й про колоніальне Перу XVII ст. Унікальність документа полягає у використанні шифру єзуїтів і в дешифруванні начебто «інкських» [[кіпу]], [[юпана|юпани]], знаків [[токапу]] й топогра­фічних секес. Вірогідний автор — [[Блас Валера]] (1545–1597 або 1618). Дата написання близько 1618 року.
 
== Дослідження ==
'''Exsul immeritus blas valera populo suo''' (''Невинний Блас Валера своєму народові Тавантинсую'') — «записна книжка» єзуїта про історію інків XVI ст. й про колоніальне Перу XVII ст. Унікальність документа полягає у використанні шифру єзуїтів і в дешифруванні начебто «інкських» [[кіпу]], [[юпана|юпани]], знаків [[токапу]] й топогра­фічних секес. Вірогідний автор — [[Блас Валера]] (1545–1597 або 1618). Дата написання близько 1618 року. Разом з «Historia et rudimenta linguae piruanorum» була видана у [[Болонья|Болоньї]] (Італія) в 2007 році дослідницею Університету Болоньї Луарою Лауренсіч Мінеллі, хоча історія віднайдення цих документів та їх дослідження бере початок ще з 1981 pоку, коли вони були знайдені в італійському сімейному архіві Клари Міччінеллі. Саме за прізвищем власниці обидва рукописи отримали назву «Документи Міччінеллі» (або «Неаполітанські документи»).
 
У вересні 1999 р.у Римі Луаренсіч Мінеллі на конференції «Гуаман Пома де Айяла та Блас Валера: Андська традиція і Колоніальна історія» представила документи науковцям, але лише на короткий час та під склом. Тоді ж були представлені технічні експертизи докумен­тів (радіоуглеродний аналіз, хімічний аналіз паперу та чорнил, аналіз за допомогою елект­ронного мікроскопу).
 
== Мова ==
Складений документ переважно латиною та кечуа, в меньшій мірі — іспанською мовою.
 
== Характеристика ==
Нотатки мають розмір 24x18 см і складена з 11 аркушів, зшитих по середині 2 досить добре збереженими швами в зошит: один — 3 см біля основи і інший — 2,5 см від верху записника, утворюючи 22 сторінки на тому ж папері, на якої списано і розмальовано 19 сторінок.
 
В зошиті Бласа Валера передаються історичні факти імперії Тауантінсую, звичаї, традиції, культура інків. Завдяки цій праці вчені довідалися про додаткові відомості про цивілізацію Тіауанако. На думку деяких вчених нотатками Валера міг користуватися хроніст [[Інка Ґарсіласо де ла Веґа]].
 
== Додатки ==
У ролі додатків до зошита йдуть текстильні матеріали, потаємні кишені й медальйони, що містили історично важливі документи: уривок листа Христофора Колумба, лист конкістадора Франсіско де Чавеса від 5 серпня 1533 p., контракт єзуїтів з «хроністом» Гуаманом Пома де Айяла (1539–1616) від 16 лютого 1о14 p., та різні малюнки.
 
== Джерела ==
* Купрієнко C. А. «Нові» джерела з історії суспільно-господарського устрою імперії інків Тавантінсуйу. (ua) // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України: Науковий збірник: журнал. — К., 2011. — Вып. 4(60). — С. 110–115.
 
[[Категорія:Інки]]