Стадіон «Динамо» імені Валерія Лобановського: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м наразі ні там, ні там
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Рядок 37:
У [[1936]] році завершили роботи на колонадою при головному вході. Архітектори — [[Манучарова Ніна Давидівна|Н. Д. Манучарова]] та В. І. Поліщук. Після перенесення столиці республіки з [[Харків|Харкова]] до [[Київ|Києва]] (у [[1934]]) споруда отримала назву ''Всеукраїнський стадіон «Динамо» імені Балицького''. У середині 1930-х років стадіон «Динамо» носив імена спочатку ''наркома'' (народного комісара) [[Балицький Всеволод|Всеволода Балицького]], а потім — члена ЦК ВКП(б) [[Микола Єжов|Миколи Єжова]]. Після 1937-38 рр. і Балицький і Єжов були оголошені зрадниками та «ворогами народу». Балицького розстріляно. Назва стала просто ''Всеукраїнський стадіон «Динамо»''.
 
Під час [[Друга світова війна|другої світової війни]] на стадіоні виступали лише німецькі команди, від чого в народі його стали називати ''Німецький''. Від 1945 до 1949 року [[Динамо (Київ)|«Динамо» (Київ)]] грало тут більшість своїх домашніх ігор. Після [[1949]] року команда переїжджає на [[Національний спортивний комплекс "Олімпійський"|Республіканський стадіон]].
 
З 1956 року на стадіоні грали дублери та другі команди «Динамо». Ґрунтовну реконструкцію стадіон пройшов перед [[Літні Олімпійські ігри 1980|Олімпіадою-80]]. Ігор тут не проводили, проте спортсмени використовували цю арену для тренувань. Останньою великою перебудовою стало встановлення пластикових сидінь та усунення легкоатлетичних доріжок. Тому з 1990-х років [[Динамо (Київ)|«Динамо» (Київ)]] проводило на арені ігри [[Кубок УЄФА|Кубка УЄФА]] та кваліфікаційних раундів [[Ліга Чемпіонів УЄФА|Ліги чемпіонів]]. Матчі основної сітки відбувалися на значно більшому [[Національний спортивний комплекс "Олімпійський"|НСК «Олімпійський»]].